Крик Міра та Влад розвернули голову на Настю.
Рубін…. Міра поглянула на нього, Рубін… невже він той самий хлопець…
Вони продовжили їхати, і через пів години вони були на місті, дівчата вийшли з машини Влад сказав що зайде в магазин, щоби вони йшли а він під’їде, тому дівчата пішли тільки дві. Коли вони зайшли всі погляди були приковані до Міри, вона була немов з якогось роману, Настя пішла до друзів, а до Міри підійшла Маша та Андрій.
Міра ніби випала з світу, але повернути її вдалося йому, холодні руки які обняли її талію, по її кожі пройшли мурашки. Вона розвернула голову та побачила Влада.
Влад зжав її талію, притягнув її підборіддя, та ніжно поцілував в край губ, дівчині було приємно, тому що вона змогла показати Андрію що вона теж кохана її теж цінують, вона хотіла щоб він ревнував, тут заграла музика для вальсу.
Дівчина поглянула на Андрія його скули почали ходити, вона посміхнулась.
Влад повністю взяв контроль над її тілом, він рухав нею ніби танцював його вже мільйон разів, одна хвилина й світло виключено, одна… дві.. три… в голові Міра рахувала секунди, п’ять… на шосту секунду світло було повернули, але все було не так, Міра поглянула на свою руку що тримав ніжно Влад, на її руці були чорні рукавички, а плаття стало бордове, а її гарні аквамаринові каміння, стали ярко червоними Рубінами… стоп Рубінами, дівчина поглянула на Влада на ньому була одягнена бордова сорочка, чорні брюки, поглянувши на його обличчя їй стало страшно… вони були бордові… невже Влад це не Влад а перевертень…
Вони продовжили танцювати як нічому не бувало.
Вона зробила видих, одна секунда, і все повернулось на місця, а від бордових очей Влада нічого не залишилось…
Музика закінчилась, Влад відпустив руку дівчини, його погляд став таким же холодним, до них підійшла Настя
Міра залишилась сама… вона не любила друзів Насті вони були дуже злими, тому вона їх просто ненавиділа, а особливо Зака він постійно знущався над нею, вона пішла до коктейлів, набравши пунш вона закрила очі, і тут вона побачила що його колір змінився на кровавий… вона налякалась та випустила пунш з рук, бокал впав на землю та з грохотом розбився, міра відійшла назад, в реальний світ її витягли теплі великі руки, вона повернулась в реальний світ, де від кровавого пуншу не залишилось не сліду
Дівчина впала прямо в руки Андрія…. Прокинулась вона вже зранку, вона встала з ліжка на ній було довге біле худі, на землі вона побачила своє плаття та каблуки, вона не розуміла де вона, поки до неї не зайшов Андрій
Міра покрасніла, рум’янець наростав і наростав