Епілог/ Epilogue

Безкінечний потік.

А чи багато це?

Для смертних, мабуть, так. А для самої вічності - ні.

Людина живе на землі заради якоїсь мети.

Заради місії що покладена на її плечі.

Можна прожити все життя не усвідомивши істини- чому ти тут?

А можна вже змалку нести свою правду, та віру в маси.

На жаль, ми захоплені рутиною життя, буденості що з'їдає нас, ми не помічаємо всього що відбувається навколо нас.

Часто ми пливемо течією, що прибиває нас до такого лайна, бруду та гріху, що навічно відзначається на наших душах.

Чомусь мало хто задумується - в чому сенс життя? 

Чому ми існуємо?

І яка зрештою наша місція?

Що буде після…

Після нас чекає суд душ. Суд з вироками для нас, та наших вчинків. 

Ніхто з нас не знає, де настигне його власний кінець. Це може бути сьогодня, завтра, або через сорок років.

Та всі ми живемо заради чогось світлого. Того за що Христос віддав своє життя. Того за що Господь нас так щиро любить.

Пам'ятаймо про швидкоплинність нашого часу. Не збираймо собі трофеїв що можуть згоріти, чи потонути, чи розтанути у часі. 

Бережіть чистоту душі. Адже, ми тут - заради цього!

Заради виміру важкості нашого життя, важкості наших вчинків, помислів, та слів.

Ми тут заради власних душ. 

Заради самих себе.

Кінець The end

Від автора/ From author

Дякую всім, хто пройшов цей шлях випробувань, та пригод разом зі мною. Це була морально складна історія для мене. Сподіваюся моя робота вас надихне та знайде відгомін у ваших серцях. Рада вітати вас у кінці. Та бажаю всім залишатися чистим серцем та душею як Лілі, попри всі негаразди та труднощі життя. 

P.s: Ваш автор А.V, до зустрічі в нових творах.