о з н а ч е н н я
у...в і д т и н к а х...н о ч і
Коли б я була повітрям, то огорнула б тебе молочним шлейфом солодких молекул.
Якби була водою, змила б весь сум твоїх очей.
Як стала б каменем, вийняла б твоє серце, що страждало через плоть і кров.
Якби була деревом, з гілок сплела б гніздо, яке було б тобі замість серця, щоб чув лиш вітер серед тих дрібних гілок.
Якби була землею, поховала б у могилі, аби не долинули до тебе голосіння почуттів.
А коли була б людиною, віддала б тобі душу, щоб ти не залишився самотнім.
А я лиш мавка.
Мавка, яка грається волоссям перед місяцем, бажаючи розмови.
Мавка, яка ламає гілки, щоб сплести собі корзину для плавання болотяним озером.
Мавка, яка ховається в високій траві, боячись оголеної землі.
Мавка, в якій немає нічого людського, лиш очі, що пам'ятають болючі вчинки смертних.
Мавка, яка танцює з вітром та окрилено мчить в даль, не затримуючись на вічно.
Мавка, яка своєю мінливістю приносить захват, а потім зникає не вертаючись.
Вільна.
Завжди віддана природі.
Сумна.
Завжди втомлена від дійсності.
Нічия.
Завжди бажана серед грішності.
Відредаговано: 16.05.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
