https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1793270398_42.png
Ніжність душі
1. Згадую
Біля ґанку тополю згадаю,
І лавочку стару біля вікна.
Як забути це все — я й сам не знаю,
Тут колись гуляла і Вона.
Ось біля цієї ми берізки стрілись,
Розмовляли довго про усе, і знов…
Несподівано й раптово поцілувались,
І не міг заснути я солодким сном.
Так, тепер багато що згадаєш,
Так, минуло вже стільки довгих літ.
Ти ось доню в школу проводжаєш,
Ну, а я дивлюся, як завжди, вслід.
Відредаговано: 01.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
