Розділ 14. Висновки з попередньої перевірки тіла.

Після огляду тіла жертви,

З цікавості напевно теж можна померти,

Наші троє героїв твору,

Багато над цим роздумовували.

Як це так сталося?

У який такий спосіб убивства відбувалися?

Хто заподіяв це і для чого?

Всі троє дивилися одне на одного,

Хто на таке діяння пішов?

Як і для чого жертви знайшов?

Який це такий спосіб був ?

Хто цей убивця в біса був?

Думка на думці, 

В голові каша,

Роздумами голова забита напевно ваша!

Тут для порушення тиші в кімнаті,

Що була в Месіли в хаті,

Бо саме туди попрямували вони,

Щоб про знахідку поговорити.

Мовила Елейн до них:

– Хто ж цей псих, що  придував таке?

І спосіб убивавста, і жертви оці,

Це ж планувалося щоб скоїти!

– Є варіанти, що це за спосіб?-

мовив Ендрю в знервованій хитаючій позі,

Він хотів туди сюди, потім хитався і стояв на місці,

Таких випадків він ще не зустрічав в житті,

Та і в роботі таких не зустрічав,

Хоч 8 років детективом працював.

– Треба оглянути ще детальніше,

Бо це єдиний спосіб! 

Меліса сиділа тихо на стільці,

І думки крутила в голові,

З одного боку вона рада,

Що по тілові зрозуміло, що це не її робота,

Те, що її виправдають,

А з іншого боку чому ці бідні дівчата постраждали,

Вона звинувачувала зараз себе,

– Це ж усе через мене!

Я хоч їх і не вбивала,

Власне я вам це казала,

Але явно хтось хотів підставити мене,

І цей хтось занадто небезпечний,

Можливо як дізнається, що нічого не вийшло,

Прийде, щоб вбити мене особисто!?

– Не звинувачуйте себе прошу! 

– Але це ж через мене, пане Енрю !

– Ніі виноватий тут тільки той хто вбив!

Тільки він покарання і страту заслужив!

Ви ж не виноваті, що комусь не сподобались!

Я знайду справжнього вбивцю дочекайтесь!

Тут вже і Елейн заговорила:

– В мене є думка, що тут замішаний хтось, 

хто працює в медицині!

Можливо це якийсь лікарський спосіб,

Мені чомусь так здалося!

– Люба Месіло, чи часом ти,

Не розізлила когось хто працює з таким?

– Здається, що ні! 

Та точно ні!

Я знаю декого, але ми друзі найкращі!

Він би ніколи так не зробив,

Антуан людей лікує, а не шкодить їм!

– Що ж то таки є хтось цікаво-цікаво,

Треба перевірити його,

Чого б це не коштувало!

– Я думаю він би так не вчинив,

Він мене підставляти не захотів!

– Чому ти так вважаєш скажи?

– Бо він закоханий в мене вже давно,

Хіба він вб'є, щоб вбили мене?

Хіба той, що кохає на таке піде?

– Дорога дівчина скажи, чи це взаємно?

– Звісно ні!

– Чому так, стало цікаво,

– Він людина, 

Месіла відповіла і плечима стиснула,

– Не хочеш пов'язувати себе з людьми?

– Їх вік короткий, вони не такі як ми!

– В мене був чоловік людина,

Знаєш він не бажав перетворюватися на вампіра,

А я не бажала ставати як людина,

Роки пролетіла він помер,

Тому я розумію тебе, розуміюю...

Засумувала Елейн на хвилину,

Потім знову промовила:

– Чи була з його боку якась агресія?

– Та наче не була, хоча...

Йому дещо не сподобалося,

Коли відбулося перше убивство,

Він запропонував втекти далеко звідси,

Я ж втікати не хотіла,

І цим його розізлила.

Він говорив, що вірить мені,

Що сховаємось разом,

Будемо щасливі,

Але я всеодно відмовляла,

Бо я ж нікого не вбивала!

Я вдячна йому, що він мені вірить,

Але ховатися я не сміла!

– Цікава розповідь виходить! 

Нарешті хоча б щось детектив мовить,

– То Антуан Сієр свідчив свідком,

Казав, що бачив вас в ночі убивств,

Але і не казав, як ви вбивали,

Що цього його очі не бачили,

Але цікавіше є для мене те,

Що він сам прийшов, щоб розповісти це!

– Тобто все це з кожним разом схоже на те,

Що нам відомо хто вбивав, але як довести це?

Мелісі важко дихати стало,

Це її єдиний друг,

Як так сталось?

– Він просто не міг, я в це не вірю!

– Не хвилюйтесь я все перевірю!

Енрю сказав, в той самий час подумав,

Нарешті ми на крок впереді до розкриття особистості вбивці-вампіра

– Тоді напевно на добраніч!

Я піду додому, а ви спати лягайте!

І ви Елейн додому йдіть!

Відпочитьте, а завтра знову можемо зустрітись,

Я ж іду писати звіт,

Потім можливо особисто в поїду в Департамент,

Але спочатку ще рас все огляну!

– Добре, на добраніч і вам!

Завтра сподіваюся побачимося!

– Так звісно побачимось!

Він усміхнувся до Меліси,

А в неї серце закалаталось.

– Він хороший хлопець мені так здається,

Я чую сюди як твоє серце б'ється!

Це були Елейн слова,

Потім вона теж додому пішла!