Розділ 13. Частина 2 . Розлідування. Огляд тіл.

Минуло два дні з походу в Банк крові ,

Ендрю Ост домовився про огляд тіла дівчини одної,

Тої що була остання з убитих,

Бо через те, що до нього звернулися дуже пізно,

Оглянути тіла перших двох не вийде ,

Їх вже поховали,

А цієї в морг тіло віддали,

Що ж хоча б одна є,

Це полегшення дає.

Ендрю попрямував до Меліси,

– Доброго дня, ви йдете зі мною!

– Доброго дня, що вже можу прощатись із морем?

– Емн ні ви ще поки що будете живі!

– Хм дякую ви мене порадували!

То куди ж ми йдемо?

– Побачите трохи згодом!

– Що ж почекайте я переодягнусь!

– Звісно почекаю, але поспішайте!

Меліса швидко в кімнату пішла,

Сукню чорну з довгими рукавами одягла,

На верх накинула темну накидку,

А на шиї висіло з рубіном намистинко,

– Я вже зібралася то ж ходімо!

– Бачу... А ще ви дуже красива! - промовив тихо і трохи не сміливо,

Меліса зніяковіло промовила "Спасибі!"

І тихо сказала "Ви також красивий!"

Вони попрямували в Банк крові мовчки,

Там вони зустріли Елейн, яка поставила руки на боки,

Вона була сильна та висока,

Волосся руде, очі червоні,

Намисто із сапфіром блистіло на сонці,

– Доброго дня, цікаві пані і пане!

Її слова звучали трохи зухвалі,

– То що йдемо оглядати тіла,

В трьох навіть весело я б сказала!

– І що в тому веселого? - запитав детектив,

– Давненько я не бачила тих кого вбив вампір,

А ще я інколи трохи сумую

Моя молодість була як на полі бою

Зараз якось нудно живеться,

То хоч на мертве тіло можна подивиться!

– То ви сумуєте за часом коли вбивали?

– Інколи так, але то вже в минулому,

Зараз все зовсім по іншому,

Вампіри зараз як люди живуть,

З ними навіть сім'ї будують,

Але це на краще, 

Бо зараз хоча б я не побачу як убивають одне одного ці істоти пропащі!

– То ви просто настальгуєте за минулим?

Запитала Меліса дівчину-вампіра,

– Звісно ж що так,

Тоді були живі мої брат і сестра,

Ми разом ходили і полювали 

Але на війні їх не стало.

– Мої щирі співчуття! - мовила Меліса,

– Все нормально це вже в минулому,

Я рада, що зараз все по іншому,

І не треба для виживання вбивати,

Але ж що вбило тих дівчат треба дізнатись!

Поки вони діалог вели,

То і до моргу вже дійшли,

Там вони пішли оглянути тіло,

І Елейн була трохи здивована коли перевірила

Мовила вона до Меліси:

– Зроби добру справу, спробуй мене за руку вкусити!

– Не розумію для чого вам це?

– Просто вкуси і зрозумієш?

Чи ти і це дитино не вмієш?

– Гаразд я спробую!

І вона вкусила,

Ікла в руки дівчили впустила,

– Тепер задоволені? 

– Все поясніть! - мовив приголомшений побачиним детектив,

– Підійдіть сюди юначе прошу!

Не бійтеся я вас не вкушу!

Ось подивіться на тілі на рану, 

А потім на ту, що залишала на моїй руці панна,

Ендрю уважно поглянув на тіло,

Потім поглянув на руку дівчину-вампіра 

І щось він не зрозумів,

– Ем слід не залишив на тілі вампір!

Я правильно зрозумів?

Але як таке можливо?

Мені взагалі нічого не зрозуміло.

Здивовані знахідкою були всі,

То що ж за слід на мертвих залишили?

І що це все означає,

Авторка вам історія потроху розповідає)