Ніжна пісня кривавої ночі

Розділ 5. Пропозиція втечі. Антуан Сієр

Минуло три дні,

І три ночі,

Біля її хати стояли охоронці.

Вона під домашнім арештом була,

Але рада, що хоча б жива .

Прийшов до неї Антуан,

Він був єдиним другом-хлопцем.

Парубок був високий, з зеленими як літні листя очима,

Йому вже 10 років подобалась ця дівчина.

Та взаємністю вона відповідала ,

Вона людей любила,

Але про кохання з ними навіть і не думала.

Бо не жити їм і сотню літ,

Вона все-таки вампір,

А він людина

Такої думки дотримувалася дівчина.

Він взяв її за руку та тихо ніжно сказав:

– Ти будь зі мною кохана Мелісо, давай утечемо!

– Ні! Нікуди я втікати не буду! Я не вчиняла жодне зло!

– Я вірю тобі і знаю тебе, але вони тебе вб'ють !

– Якщо я знайду вбивцю то мене не покарають!

– То давай я тобі допоможу!?

– Ні не потрібно я сама собі дам раду!

– Добре не буду тобі заважати!

– Дякую, йди додому, бо хочу трохи поспати!

Він відвернувся і геть пішов,

Їй наче на рані розійшовся шов

Вона не хотіла його наражати на небезпеку,

Але і до розв'язки читачі ще досить далеко!

Подобається

#1666 в Детектив/Трилер
#634 в Детектив
#8419 в Любовні романи
#2077 в Любовне фентезі

Відредаговано: 02.05.2025