Розід 20 "Дія, яка могла все змінити"

Ангеліна

Я стояла нерухомо кілька секунд після цього поцілунку. Можу сказати точно: ТАКОГО поцілунку і мене ще не було. Він був схожий на сильний електричний розряд - всередині щось "клац", і серце починає битися швидше, схоже як на паузі у часі - на кілька секунд світ ніби зникає, є тільми емоції та ми.

Спершу я не знала, як реагувати, але потім цей вир емоцій мене затягнув до себе, і я уже не могла вибратися з нього тай не мала великого бажання.

-Хто не ризикує, той не п'є шампанського, - подумала я про себе і поцілувала Даміра вже сама...

Господи... Мені вперше в житті не хочеться, щоб цей поцілунок закінчився. Кожна секунда здавалася безмежною, і в низу живота вже почала прокидатися збудження, яке я ніколи раніше не відчувала.

Між ніг стало волого, кожен нерв тремтить, а шкіра вкрилася сиротами. Що взагалі зі мною коїться? 

І з кожним моментом це відчуття тільки росте, стає більшим, сильнішим.

Його язик по-хазяйськи ковзає по моєму, і я відчуваю щось мега тверде і пульсуюче, що впирається в моє стегно. Моє серце б'ється шалено, а розум наче зупинився - є тільки він, цей момент і це шалене бажання.

Я не знаю, що на мене найшло, але бажання доторкнутися до його грудей стає нестримним. І, звичайно, я не могла відмовити собі в цьому...

Мої пальці торкнулися його грудей. На дотик вони були дуже тверді, покриті чорним волоссям, що лише додавало йому особливої сексуальності.

Пізніше я усвідомила, що його руки вкриті мозолями проникли під мою піжамку і почали досліджувати моє тіло, створюючи лише йому відомі контури.

Я відчула, що його бажання зростає, і це мене трохи лякало. Адже у мене ще не було інтимних стосунків з хлопцем. Я ніколи не заходила так далеко і завжди прикладала максимум зусилль, щоб поцілунок не переріс у щось більше. Але зараз... мені хотілося, щоб саме Дамір став моїм першим.

Потрібно його попередити, але... що, якщо він не захоче мати справу з недосвідченою дівчиною? Сподіваюся, якщо я його не попереджу, він не сильно розсердиться.

Він розірвав поцілунок і запитав: 

-Ти точно готова? - віддихаючись після шаленого поцілунку, промовив він.

В його очах я бачила шалене бажання і ніжність до себе. І ще щось... що я не змогла зрозуміти.

-Так, - відповіла я, не вагаючись.

Я відчула, як мої ніжки відірвалися від підлоги. Він підняв мене, ніби пір'їнку: жоден м'яз на його мужніх руках не напружився. І поніс мене до моєї спальні.

-Ти впевнена? Ще не пізно це зупинити, - запитав він, коли поклав мене на ліжко.

-Я впевнена, - не роздумуючи відповіла я. -Але...

Я хотіла сказати, що я незаймана, але ніяк не могла наважитися. Я соромилася його палаючого погляду. Вся його поведінка показувала, чого він хоче, і це ще більше мене лякало.

-Що маленька? - ніжно сказав.

Він терпляче чекав. За що я йому дуже вдячна..

-Я... я незаймана, - випалила я й швидко відвела погляд.

Я сказала це - і відразу відчула себе без захисту. Слова впали між нами тихо, але важко. Серце калатало так голосно, що здавалося, він чує його. Мені хотілося одразу щось додати і водночас промовчати, бо кожне наступне слово могло зруйнувати цю мить.

Він мовчав, а я рахувала секунди і готувалася до найгіршого. У голові миготіли думки: тепер він дивитиметься інакше, тепер усе зміниться.

І в якийсь момент мені захотілося подивитися йому в очі і побачити, що в них коїться.

Та коли я поглянула... У грудях щось відтануло. Там не було насмішки чи розчарування - лише серйозність і дивна обережність. І я зрозуміла: я не помилилась, сказавши правду, навіть якщо це було страшно і навіть якщо я цього не хотіла робити.

Він нахилився ближче, торкнувся губами моїх,  поцілунок був ніжним, трепетливим, таким, що говорив більше, ніж будь-які слова. Я відчула, як тривога поступого відступає, залишаючи тепло, близькість і передчуття чогось нового та невідомого.