Розділ 8: Тріщини в тиші

У бібліотеці панувала задушлива, майже електрична атмосфера. Еліас нервово совав пергаменти по столу, а Ярина намагалася зосередитися на розрахунках, хоча звук дощу, що переходив у липкий, важкий Туман за вікном, заважав думати. Кожна крапля, що розбивалася об скло, здавалася ударом маленького молоточка по її натягнутих нервах.

— Еліасе, ти знову за своє, — Ярина втомлено потерла перенісся, поправляючи окуляри. — Ти кажеш «деструктивне енергетичне поле», а я бачу звичайне порушення тяги в димоходах через зміну вологості. Юліанна — просто жінка з кепським характером і надмірною любов'ю до дорогих парфумів. Вона не може впливати на твої кристали самим лише фактом своєї присутності.

— Ти надто раціональна, Ярино! — маг сплеснув руками, заляпавши манжет свіжим чорнилом. — Вона привезла з собою не скрині з сукнями, вона привезла дух занепаду. Туман під її вікнами не розсіюється навіть опівдні, ти помітила? Він став... в’язким, як кисіль. І він пахне тими самими чортовими трояндами! Це не фізика, це метафізична корозія!

Ярина вже відкрила рот, щоб відповісти чимось іронічним про силу самонавіювання, але її перебив звук, від якого кров у жилах миттєво холоне.

Варіс, який зазвичай годинами сидів у кутку на килимі, мовчки складаючи дерев'яні шестерні, раптом завмер. Його пальці, що тримали маленьке коліщатко, затремтіли. Хлопчик повільно підняв голову. Його погляд був спрямований не на дорослих, а на масивні дубові двері бібліотеки, наче він бачив крізь дерево саму долю.

— Не йди, — пролунав тихий, хрипкий голос.

Ярина застигла. Світ навколо неї наче став на паузу. Вона повільно обернулася до хлопчика, боячись навіть дихнути, щоб цей звук не виявився лише плодом її виснаженої уяви.

— Варісе?.. — прошепотіла вона, опускаючись на край стільця. — Що ти сказав, сонечко?

Хлопчик не дивився на неї. Його очі були прикуті до Капітана Брока, який саме входив до зали. Суворий воїн з обличчям, посіченим шрамами багатьох битв, зупинився як укопаний. Він навіть не встиг зняти мокрий від туману плащ.

— Не йди, — повторив Варіс уже гучніше, і в його голосі почулася дитяча, але абсолютно неземна впевненість. — Там... фальшивий сміх. Він ламає залізо.

Брок розгублено переглянувся з Яриною. Його рука автоматично лягла на ефес меча. — Пані... він що, заговорив? — голос капітана здригнувся. — Якраз зараз? Лорд Горен кличе вас на подвір'я. Леді Юліанна стверджує, що бачила в тумані знаки... старі герби роду. Лорд хоче, щоб ви подивилися.

Ярина відчула виразний холод між лопатками. Варіс заговорив не для того, щоб порадувати її успіхами в терапії. Це був аварійний сигнал системи, що виходила з ладу.

— Броку, зачекай, — Ярина швидко підійшла до Варіса і опустилася на коліна поруч із ним. — Хто сміється, Варісе? Чому залізо ламається? Поясни мені.

Хлопчик нарешті подивився їй у вічі. В його великих зіницях відбивалися вогники свічок, але вони здавалися холодними, як зорі взимку. — Вона... вона гладить вежу, як кошеня, — прошепотів він, і його голос знову став майже нечутним. — Але в неї на пальцях сіль. Сіль роз’їдає метал. Тато не чує... він чує пісню про троянди. А вежа плаче іржавими сльозами.

Еліас схопився за голову, мало не зваливши стопку книг. — Сіль! Вона використовує алхімічну корозію старого зразка! Ярино, якщо Горен зараз повірить її «знакам» і дозволить їй хоча б торкнутися резонатора...

— Ми не знаємо цього напевно, Еліасе, — Ярина змусила себе встати, хоча ноги здавалися ватяними. — Це може бути лише дитяча метафора. Але... — вона різко повернулася до Брока. — Капітане, передайте Горену, що я зараз буду. І, Броку... не залишайте Лорда наодинці з Юліанною біля механізмів. Навіть якщо вона буде наймилішим створінням у світі. Станьте між ними, якщо знадобиться.

Брок коротко кивнув, його погляд миттєво став професійно-холодним. — Я зрозумів, пані. Буду його тінню.

Ярина знову поглянула на Варіса. Хлопчик уже знову схилився над своїми іграшками, наче нічого не сталося, наче він не щойно зламав стіну багаторічного мовчання. Але ці кілька слів змінили все. Тепер це не була просто психологічна дуель двох жінок за увагу чоловіка — це була диверсія проти безпеки всього замку.

— Еліасе, — Ярина кинула магу свій діловий погляд. — Перевір показники корозії на головному валу. Дистанційно, через кристали зв'язку. А я піду подивлюся на ці «знаки». Побачимо, наскільки глибоко її «сіль» встигла проникнути в голову мого чоловіка.