Розділ 36. З’їзд магістрів

Октавія стояла в глибині просторої зали засідань, спостерігаючи, як регіональні магістри королівства поступово займають свої місця за довгим, овальним столом, — кожен зі своєю свитою радників, кожен зі своїм власним, чітко визначеним ставленням до питання, яке мало обговорюватись сьогодні.

Зала, збудована століття тому для найважливіших рішень Колегії, вражала своєю величчю, — високі, склепінчасті стелі, прикрашені стародавніми фресками, що зображували перших магістрів, які заклали основи нинішньої системи знання; важкі, дубові двері, оздоблені різьбленими символами влади й порядку; довгий, полірований стіл, за яким століттями вирішувались долі цілих регіонів. Октавія, стоячи в цьому просторі, відчувала вагу історії, що тиснула на плечі, нагадуючи про масштаб рішення, яке мало ухвалитись сьогодні.

Магістра Північного округу сиділа на чолі столу, обличчя її виказувало ту саму холодну, вивірену рішучість, яку Октавія вже навчилась розпізнавати як ознаку готовності до найважчої з можливих битв, — не фізичної, а битви розуму, аргументів, політичної волі.

— Шановні колеги, — почала магістра, коли всі нарешті зайняли свої місця, — ми зібрались сьогодні обговорити угоду, яку я уклала кілька місяців тому з людиною, відомою більшості з вас як небезпечний бунтівник. Я розумію занепокоєння, яке ця угода викликала в декого з вас. Дозвольте представити докази, здатні, сподіваюсь, розвіяти найгостріші з цих побоювань.

Магістр Східного округу, чоловік середніх років із гострим, недовірливим поглядом, підняв руку, перериваючи.

— Перш ніж ми почнемо розглядати докази, — сказав він різко, — дозвольте нагадати всім присутнім про саму суть проблеми. Ця угода підриває основний принцип, на якому Колегія стояла століттями, — контроль над найглибшими законами магії. Якщо ми дозволимо цьому прецеденту вкоренитись, — що завадить кожному регіону створити власну, неконтрольовану школу, кожній із яких бракуватиме належного нагляду?

Октавія, слухаючи це, відчула знайомий укол тривоги, — той самий аргумент, який вона сама колись озвучувала подумки, ще до того, як зустріла Данила особисто.

Магістра кивнула, приймаючи це заперечення серйозно, а не відкидаючи його зверхньо.

— Справедливе занепокоєння, — сказала вона. — Саме тому угода передбачає ретельний нагляд, — офіційного представника Колегії, присутнього постійно, звітуючого регулярно про кожен аспект навчальної програми.

— А хто гарантує чесність цих звітів? — спитав інший магістр, жінка з сивим волоссям і гострими, проникливими очима. — Особливо якщо цей представник — та сама зрадниця, яка допомогла бунтівникові втекти вперше?

Октавія відчула, як обличчя її палає від цього прямого, болючого звинувачення, — але, стримуючи власні емоції, виступила вперед, наближаючись до столу з тією самою рішучістю, яка привела її колись до найризикованішого рішення її життя.

— Дозвольте мені відповісти особисто, — сказала вона, привертаючи увагу всього зібрання. — Так, я допомогла врятувати в’язня, порушивши пряму присягу службі. Я не заперечую цього, не намагаюсь виправдати це як щось інше за те, чим воно було, — зрадою довіри, покладеної на мене Колегією.

Зала притихла, вражена цією відвертою, безкомпромісною чесністю.

— Але я зробила це, — продовжила Октавія, — тому що побачила щось, чого не бачила за десятиліття служби до того моменту, — доказ теорії, над якою я працювала все своє життя, живу людину, здатну навчати інших безпечного, структурованого методу наближення до найглибших законів магії. Я не шкодую про своє рішення. Але я розумію, чому воно ставить під сумнів мою чесність у ваших очах. Тому я прошу вас судити не про мене особисто, а про докази, які я представлю, — нехай факти говорять самі за себе.

Магістра Північного округу кивнула, вдячна за цю несподівану, але потужну підтримку.

— Дякую, Октавіє, — сказала вона. — Покажи їм, що ми підготували.

Октавія дістала з принесеної теки ретельно задокументовані звіти, — не тільки успіхи, а й чесно описана криза з Радованом, з детальним поясненням того, як структурований метод дозволив зупинити катастрофу, яка в інших умовах, без належної підготовки, могла б коштувати юнакові життя чи розуму.

— Ось, — сказала вона, передаючи копії документів найближчим магістрам, — конкретний, задокументований випадок того, як цей метод рятує, а не наражає на небезпеку. Юнак, що мало не повторив шлях сімнадцяти задокументованих випадків падіння, про які всі ви знаєте, — урятований не забороною, не приховуванням знання, а структурованим, пильним навчанням.

Магістр Східного округу довго вивчав документи, обличчя його виказувало ту саму професійну, аналітичну увагу, яку виявляв би будь-хто його становища.

— Це переконливо, — визнав він неохоче. — Але один випадок не доводить безпечності методу в масштабі, необхідному для повноцінного застосування по всьому королівству.

— Згодна, — сказала магістра Північного округу. — Саме тому я прошу не про негайне, повне впровадження цієї моделі всюди. А про продовження випробувального терміну, — можливість зібрати більше доказів, більше досвіду, перш ніж ухвалювати остаточне, незворотне рішення.

Зала загула тихими, приватними розмовами, — магістри обмінювались поглядами, шепотіли одне одному, зважуючи щойно почуте з тією самою ретельністю, з якою зважували б будь-яке інше важливе державне рішення.