Ранок пізно постукав у двері Ані. Всю ніч їй не давали спати жахи, вона бачила як помирає, як її добиває Ярослав.
Тук-тук.
"Ну хто там знову?". Вона обернулась на бік, Гордія не було.
- Хто там?
- Це я, пані. - тихим голосом відмов
"Молодша служниця. І як мені до неї звертатись?"
- Проходь.
Аня вже бачила знайоме блюдце з чаєм із меліси.
"Мені його на ліжку пити чи як? Ненавиджу ці дурнуваті багаті манери. Чай в ліжко, їжа в ліжко, хто це взагалі придумав?"
- Скільки в нас в домі служниць? - раптово запитала Аня.
- Та як скільки, пані...Он тілько я і матір, пані.
Горпина здивувалась, та виду не подала.
- А Гордій де?
- Пан у пана, пані.
- Не розумію тебе...
- Ну він пішов до пана кувати, пані.
"Пані нічого не пам'ятає чи що..."
Аня нічого не сказала. Підняла брови і вздихнула. Вона згадала про ще одну кімнату, яку вона не встигла оглянути, але там був великий стіл.
- А готуєш також ти?
- Ми з матір'ю, пані. Майже все готово. Скоро можна буде кликати вас до столу.
- А ви що їсте?
- Те, що лишиться пані.
- Сьогодні трохи по-іншому зробимо. Накрийте гарно стіл і поснідаємо разом.
Горпина витріщилась на Аню, дивиться своїми очима, як і риби і не знає, що їй на те сказати.
- Ну все, можеш йти. За чай дякую, але наступного разу краще і чай разом поп’ємо. А то сумно мені тут одній весь день вештатись по кімнатах.
Аня посміхнулась. Горпина зніяковіло подивилась і вийшла.
Тук-тук.
«Знову цей клятий ворон».
Цього разу уже не в подобі хлопчика?
Та ні, в подобі. – почувся голос з-за спини.
Зі скрипом відчинились дверцята великої дерев’яної шафи, де стояв той самий хлопець весь в чорному і без обличчя.
- Ось де ти. – Аня вже говорила як до давнього друга, майже без страху.
- Розважаєшся?
- Цього нема в сценарії?
Зовсім. Маруся хоча й з вигляду була спокійною і доброю, та вона любила ідеальний порядок і була строгою до своїх служниць. – суворо вів розмову ворон.
- І що вона робила весь день? Так можна зійти з розуму, якщо сидіти в чотирьох стінах.
- Читай. Це тобі піде на користь.
- А що далі? Що ж я далі маю робити?
- Просто читай.
Аня хотіла була ще щось сказати, але ворона уже не було біля неї.