4 Крісті

В сім’ї нас було четверо дітей. Три сестри і о чудо – брат! Ви мабуть зрозуміли, що характером я в тата. Він якщо вже щось надумає, то обов’язково не зупиниться, поки не досягне мети.  Не знаю якими словами він вмовляв маму на чотирикратний подвиг материнства, але поки у них не вийшов славний нащадок роду Андрійців, якому не соромно буде передати знамените прізвище, тато посилено муштрував нас з сестрами.

«Я ще зроблю з вас справжніх мужиків», - в запалі було погрожував полковник Андрієць, ловлячи наші бажаючі дезертирства тушки по гральному майданчику. Нам хотілось стрибати на скакалках, гратися  в класики і носити гарненькі бантики. А не займатися посиленою спецпідготовко,  гідною кадетів воєнного училища.

Тому коли родився Стьопка ми його ледве не боготворили в трьох, в сподіваннях, що нарешті від нас відчепляться.

Я була меншою з дівчаток. Із старшою Женькою  ми не надто зблизились, через майже вісім років різниці.   А от середня Сашка була моєю кращою подружкою. Думаю, тут треба зауважити, що батько давав дівчатам чоловічі імена, і на мені мама збунтувалась, та ультимативно заявила, що більше спроб народити не буде, якщо вона не обиратиме дитині ім’я сама.

Після роботи ми сиділи з Санькою на лавці перед під’їздом і обговорювали неочікуване щастя яке вивалилось мені на голову.

- Таак, - мрійливо тягнула Сашка. – Сам Мирний… Ти там не пасуй! І відразу подбай, щоб його контрацепція не спрацювала.

Сашка моє захоплення Сергієм розділяла, інакше б не була кращою подругою.

- Так він на мене і стрибне, - я все більше нервувала. Такий шанс. Можна сказати єдиний можливий в житті, а я відчувала напад заниженої самооцінки і невпевненості.

- Ну… розмножуватись він звісно не захоче. Йому і своїх наявних дітей вистачає. А от сам інстинкт – супроти нього не попреш! – впевнено заявила сестра. – Ти йому головне умови створи такі.

- Я хотіла брати іншим. Затишком сімейним, турботою.

- Боже, Крісті, ти наша чи тебе в пологовому підкинули? – здивувалась  Саня. Не витримала сидіти на місці, і зіскочила з лавки, та пірнула в палісадник, де у неї була гордість – петунії і лілії.

По при твердий характер і звичку пертись напролом, Сашка дуже любила копирсатися в землі. Всі підвіконня її стараннями були в горщиках. Особливо тато любив герані, що тхнули при кожному дотику. А  рідкісний кактус , що квітнув раз на двадцять п’ять років, мама «випадково» впустила з балкону, після того, як Стьопка в нього вліз, і ми ще пів дня виколупували з малого колючки.

Сашка підозрювала що справа нечиста, але за браком доказів розслідування не проснулось далі допитів з пристрастю та експертизи останків кактуса, яка не дала жодних вагомих результатів.

- Чого ти така? – спостерігаючи, як сестра вириває черговий будяк з поміж коханих петуній запитала я.

- Бо ти зовсім не тямишся в стосунках, і наївна як… як теля!

- На себе глянь, - Сашка на зважаючи на ефектну зовнішність в свої двадцять п’ять все ще була незаміжня. Так само як і тридцяти однорічна Женька. Остання до речі всерйоз подумувала про ЕКО, бо за її виразом «часіки тікають» і якщо раніше вона боялась купи дітлахів, бо їй і нас з сестрою вистачило, то тепер щось в сестрі змінилось кардинально.

 В однієї мене з’явився шанс закільцювати чоловіка мрії.

-  У мене все ок, - не погодилась Сашка. – Та і мова зараз про тебе. Твоя стратегія нікуди не годиться, повір мені, фанатці любовних романів. Ще жоден владний бос не одружився на тій, що йому не дала.

- Нууу, - напрямок думок сестри мене в принципі подобався.

- Не нукай! А йди роби ревізію своїх прелєстей, - строго напутсвувала сістер. – Щоб ніде ані волосинки. І ніякої бритви, бо за день такі хащі відростуть, що сам Мирний устидається твоїй щетині, бо ти його переплюнеш. А не гоже починати стосунки з демонстрації своїх переваг над чоловіком, тим паче таких сумнівних.

- Все, годі, я зрозуміла, - я уявила ту картину, де трепетний Сергій цілує мою волохату ногу, і мені стало шкода чоловіка своєї мрії.

Я як курсантка переважно ходила в штанях, тому такими речами як вчасно поголені ноги могла не перейматися. Хто їх побачить?

- Десь у мене віск був, - «порадувала» сестричка. – Будемо робити з тебе красу з довготривалим ефектом.

Решту вечора я провела в руках досвідченого екзекутора. Смужки з воском виявились старими, прилипали до ніг погано, ще гірше відривались, під пахвами взагалі заплутались, і намучившись та видерши всі волосинки до єдиної з тих рідких, що проклюнулись за кілька днів з минулого гоління, я ще з годину вимивала з свого тіла рештки рожевого липкого чогось.

Сашка ногами і пахвами не обмежилась. Але зону бікіні я на розтерзання не дала, пообіцявши сестрі, що завтра запишусь на шугаринг до досвідченої майстрині. Тому сестра взялась за мої брови, до яких у мене взагалі претензій не було.

Наступного дня майор Авраменко дізнався яке зло Крістіна в поганому настрої. Я бурчала, огризалась на колег, і тому Павлову, що запропонував узяти мене на виїзд в якесь село, набратися так би мовити досвіду від старшого колеги, я ледве не організувала пішу еротичну подорож.

Наступного дня рівно об одинадцятій ранку я стояла біля будинку Мирного, стискуючи в теці нашвидкуруч склепані рекомендації, від яких за кілометр тхнуло підробкою. Так само як і від ксерокопії диплому якогось педагогічного коледжу, де я нібито, за задумкою начальства, навчалась на вчительку молодших класів.

Легенду мені продумали. Змусили її завчити, і відпустили в польові умови. Єдине чого я не встигла, так це почитати щось про виховання дітей. Але щиро вважала, що з підлітки вже достатньо дорослі, і з ними спільну мову буде знайти легше, а менша мала як наш Стьопка, від ласки тане.