39 Сабріна

Я стояла, склавши руки на грудях, і щосили намагалася зобразити на обличчі повну байдужість.

Виходило, чесно кажучи, паршиво. Усередині все просто кипіло від обурення і злості.

Спостерігаючи за цією картиною, я відчувала, що мене починає одночасно нудити і бісити.

Розмальована Валентина на височезних підборах - це ж треба було додуматися припертися на піщаний пляж у такому взутті, вона б ще лижі вдягла! - і наш "герой-коханець" Максим, який стояв із розгубленим виглядом і червоним відбитком помади на щоці.

Дівчатка поруч зі мною синхронно скривилися, ніби їм під ніс підсунули шматок тухлого сиру.

- І чого це ця жаба сюди припхалась? - пошепки, але з виразною огидою поцікавилась Тіна.

Тим часом ця бісова Валентина вже встигла повиснути на засмаглому плечі Макса й взялась наполегливо кликати його в ресторан.

"Максику, любий..."Тьху! У мене аж око  сіпнулося. Яка ще " гра в пісочку".

- Валентино, знаєш, я жахливо втомився, -  видавив із себе Максим, обережно, але рішуче знімаючи її доглянуті пальчики зі свого плеча. - Гра була справді важкою. Я зараз просто не здатен на походи по ресторанах. Нам із дівчатами треба відпочити.

У мене всередині щось приємно тенькнуло. Оце так поворот! Я видихнула з полегшенням і навіть трохи заспокоїлась.

Валентина розчаровано надула губи, ображено мотнула головою і, щось бубонячи про "зіпсований день", граціозно (наскільки це можливо по піску на підборах) почала гребти в бік виходу.

Максим перевів погляд на мене й нахабно, але посміхнувся. Я лише гордо пирхнула і повернулася до моря.

Після того, як загроза у вигляді Валентини зникла за горизонтом, відпочинок пішов як по маслу.

Ми ще трохи похлюпалися в теплій воді, побудували з дівчатками величний піщаний замок, який Максим, правда, ледь не розчавив своїм боком, і, нарешті, стомлені, але задоволені повернулися до готелю.

Після освіжаючого душу та зміни пляжного вбрання на легкий літній одяг, ми спустилися в ресторан пообідати.

Максим був у чудовому настрої. Він сипав жартами, розказував якісь кумедні історії, і близнючки просто зайшлися сміхом.

Я й сама не помітила, як почала посміхатися... аж поки не роззирнулася довкола.

Мати Василева! На мого боса заглядалися геть усі вільні (і, здається, деякі зайняті) жінки в радіусі десяти метрів.

Офіціантка, яка принесла нам меню, взагалі трохи не перечепилася,  розглядаючи його широкі плечі.

Всередині мене знову щось неприємно кольнуло. Теж мені, Аполлон місцевого розливу!

І тут Тіна, дожовуючи свій салат, раптом хитро прижмурилася і запитала:

- Тату, а коли ти вперше закохався?

Я аж затамувала подих і зробила вигляд, що мене дуже зацікавив серветник.

- Це сталося ще в дитячому садочку, - сміючись, одразу відповів Макс, явно насолоджуючись увагою. - Мені дуже сподобалася одна дівчинка. Вона була на голову вища за мене і кругленька, як м'ячик!

Я ледь не поперхнулася соком. Оце так Донжуан! Виходить, він із самого дитячого садочка за дівчатами бігав.

Почав із "кругленьких м'ячиків", а дорослий переключився на Валентин... Цікаво, а які дівчата йому подобаються зараз?
Стоп. Сабріно, про що ти взагалі думаєш?!