36 Максим

Я вже мільйон разів пошкодував, що вирішив полетіти до цієї клятої Ніцци. На біса мені здалися ці пляжі?

Сабріна привертала до себе аж надто багато уваги протилежної статті і це дуже мене сердило.

Складалося таке враження, що ніби інших дівчат окрім Сабріни тут не було, бо мало не всі чоловіки витріщалися саме на неї.

Невже ніколи не бачили дрібної, нахабної зарази?!

Але той безсоромний рятувальник примудрився вибісити мене найбільше. Так і хотілося стукнути йому по дурній голові, щоб аж тирса посипалася на всі боки.

А Сабріна ще й, як на зло, мило йому посміхалась і дуже вміло пускала бісики. От капосниця мала... Ніяких нервів на неї не вистачить.

Від такого постійного стресу і посивіти раніше часу можна, а може навіть і полисіти, що було б страшною бідою.

Поки я спостерігав за тим, як Сабріна будувала піщаний замок разом із Тіною та Емілією, до мене підійшли дві симпатичні дівчини і запропонували пограти разом з ними в пляжний волейбол.

Симпатичні незнайомки сказали, що їм у команду не вистачає одного гравця, а я виглядаю достатньо спортивно.

Спершу я збирався відмовити їм, але побачивши з яким виразом обличчя Сабріна спостерігала за мною і дівчатами, я взяв і погодився на їхню пропозицію.

Якщо вже ця бідося приревнувала мене до Валентини, яка була моєю ровесницею, то уявляю, як запалає її гарненька дупця після того, як я піду грати пляжний волейбол разом із цими дівчатками.

Крім того, в студентські роки я дуже навіть непогано грав волейбол. Чому б не скористатися такою чудовою можливістю і  не покрасуватися перед Сабріною і доньками, які точно підуть дивитися гру?

Погодившись, я пішов разом з дівчатами. Мені було дуже цікаво побачити інших учасниць команди і познайомитись з ними.

Оце Сабріна згортатиме від ревнощів, коли побачить мене в оточенні засмаглих красунь.

Дуже яскраво уявивши собі цю картину, я посміхнувся на всі тридцять два зуба.

Коли мої нові знайомі Леся і Саша показали мені їхню команду, я остовпів на місці.

Виявилося що реальність виявилася аж надто жорстокою до мене і дуже сильно відрізнялась від моїх фантазій.

Я вже збирався вигадати якусь "невідкладну, термінову" зустріч, щоб відпетляти від цієї гри, коли побачив Сабріну і моїх донечок.

Вони так жваво обговорювали становище, в якому я опинився, що частина їхніх слів долетіла аж до мене.

Всі вони були впевнені, що я втечу одразу, щойно побачу свою команду мрії, але я вирішив їх здивувати і подумки вилаявшись, посміхнувся своєю самою радісною посмішкою.

Мої дівчата і справді дуже здивувались, коли побачили, що все ж вирішив грати. Вони ще й не так здивуються, коли побачать те, на що я здатен.