Ніцца зустріла нас таким палким сонцем, що я одразу зрозуміла, що кілька днів, які ми провели в Парижі, були лише розминкою перед справжнім відпочинком.
В літаку Максим не зводив очей з нас з дівчатками. Мій бос виглядав таким напруженим, наче сидів на бочці з порохом.
Мені навіть стало трохи шкода Садовського, але рівно до того моменту, поки він не почав бурчати через те, що я одягла надто короткі шорти на його думку.
Тільки подивіться на цього нахабного і безсоромного тирана. Шорти йому мої не сподобалися... А хто не так давно витріщався на ту бісову жабу Валентину, що мало очі з орбіт не повискакували?!
Я вже навіть не здивувалась, коли Максим Садовський знову поселив мене в одному номері зі своїми доньками.
Коли ми з дівчатками зайшли в номер, я відчинила двері на балкон і мені перехопило подих від захвату.
Лазурове море і чудові пляжі так і манили нас до себе.
- Дівчатка, операція " Штурм пляжу" оголошується розпочатою! Дістаємо і одягаємо свої купальники! - скомандувала я, дістаючи свій новий яскраво - червоний купальник.
Коли ми з Тіною та Емілією спустились в хол, то Максим вже знаходився там. Побачивши мій сарафан, він невдоволено підняв брову, але все ж промовчав.
Схоже, що якби була воля мого боса, то я точно ходила б одягнута в якийсь скафандр.
На пляжі я зняла сарафан і сіла на шезлонг. Кілька секунд мій бос мовчки витріщався на мене.
- Сабріно... це... це що? - вичавив він із себе, вказуючи рукою на мене.
- Це звичайнісінький купальник, Максиме. Озирніться довкола. На пляжі всі дівчата в таких ходять, - невинно кліпаючи очима, відповіла я.
- Він... привертає занадто багато уваги... - невдоволено пробурчав бос, не відводячи від мене погляду.
- Я ж не винна, що моя краса вражає всіх довкола, - сміючись, відповіла я, дістаючи сонцезахисний крем, щоб намастити ним спершу своїх підопічних та себе.
Через деякий час до нас підійшов високий засмаглий рятувальник-італієць із білосніжною посмішкою.
- У нас тут дуже підступні хвилі. Якщо вам знадобиться допомога, я завжди поруч, - промовив він англійською і привітно посміхнувся.
Я вже розпустила пір'ячко, натягнула на обличчя наймилішу посмішку, щоб відповісти красунчику та, можливо, познайомитись, але не встигла і слова промовити.
Максим Садовський підскочив із шезлонга так різко, наче його в п'яту точку вжалила величезна медуза.
Він впевнено випнув груди і став між мною та рятувальником.
- Вона чудово вміє плавати і я сам все проконтролюю і допоможу, якщо знадобиться, - видав Садовський англійською, з таким сердитим виглядом, що бідолашний красунчик - рятувальник зніяковів, пробурмотів щось про акул і швидко ретирувався, наче його тут і не було.
Щоб не загубити книгу, додавайте її до бібліотеки. Для цього потрібно зареєструватись на Букнет. Це зробити дуже легко та швидко. Успіхів, щастя і здійснення всіх мрій.
#174 в Любовні романи
#15 в Романтична комедія
#5 в Різне
#5 в Гумор
протистояння характерів, кохання наперекір світу, максимумхімії
Відредаговано: 05.08.2026