33 Максим

Поведінка Сабріни, а особливо її ревнощі, дуже мене повеселили і підняли настрій. Не встиг я переступити поріг власної кімнати, як у мене в кишені ожив телефон.

Діставши його, я побачив, що це телефонував мій помічник, на голову якого я скинув цілу купу справ, коли поїхав у відпустку разом із доньками та Сабріною.

- Доброї ночі. Босе, сподіваюсь, що та ненормальна паскуда ще не встигла накоїти справ і створити вам зайві проблеми? - промовив Андрій.

- Доброї... Припини, Андрію... Сабріна вже давно вибачилась перед тобою за свій невдалий жарт.

- " Невдалий жарт"? Моя дівчина три дні мене динамила, а потім ще й таких ляпасів надавала, що у мене потім ще довго щоки боліли. Я таке через ту вашу няньку пережив, що досі око сіпається, коли згадую всю ту історію.

Слухаючи Андрія, я навіть губу закусив, щоб не розсміятися на всю кімнату. А коли ще й про ті ляпаси почув, то ледь стримався. І чого Андрію так не щастить останнім часом отримувати на горіхи від дівчат?

- То що там у вас сталося, що ти мені зателефонував, Андрію? - вирішив я перевести нашу розмову в інше русло, поки мій помічник знову не почав згадувати про те, як Сабріна його відлупцювала.

- Нічого особливого не сталося. Все найважливіше я вже вам скинув на пошту. Просто я хвилювався, що ви взяли разом  із собою ту прицуцувату. З її талантами, вона ще в літаку щось вчворить, - відповів Андрій.

Згадавши про наш політ в літаку, я важко зітхнув, але все ж не став розповідати про той прикрий інцидент з дівчатами.

- Дякую, що хвилюєшся про мене, Андрію. На щастя, у нас в е добре. Ми долетіли взагалі без проблем, а сьогодні ще й відвідали Діснейленд. Дівчатам сподобалось і ми прекрасно провели час всі разом.

- І що та біда так нічого і не вичворила? Щось важко мені повірити...

- Андрію, Сабріна звичайна дівчина, а ти говориш так, ніби мова йде про якогось монстра...

- Та яка там "звичайна дівчина"?! Це ж біда на ніжках і ходяче нещастя! А ви її ще в подорож із собою взяли.

- Сабріна - чудова няня, хоч і з трохи дивними методами виховання. Крім того,  Тіні та Емілії вона дуже подобається, - промовив я, - знімаючи із себе піджак.

- Бачив я її медоти... Хто взагалі так дітей виховує?

- Андрію, дівчаткам дуже подобається проводити час із новою нянею.

- Добре, добре... Самі розбирайтесь з дівчатками. Мою думку ви і так чудово  знаєте.

Поговоривши ще трохи про роботу і останні новини, я попрощався, поклав телефон на  тумбочку, що стояла біля ліжка, а сам пішов у ванну кімнату.