23 Максим

Після пригод із Сабріною, я прийняв душ і ліг спати. Схоже, що цей день був аж надто насиченим, бо я провалився у сон одразу, щойно моя голова торкнулася до подушки.

Мій ранок почався з того, що я почув радісні крики своїх доньок. Дівчатка дуже зраділи, коли дізналися про те, що ми всі разом поїдемо на відпочинок і почали збирати речі.

Я навіть боявся уявити собі, що вони там складали, бо бігали по дому, наче справжні слоненята.

На відміну від близнючок, Сабріна не надто раділа нашій спільній поїздці, бо у неї були якісь свої плани, з якими довелося попрощатися.

За сніданком тільки і мови було, що про відпочинок. Емілії і Тіні вже не терпілося вирушити в дорогу. Слухаючи їх, Сабріна тільки важко зітхала.

- Сабріно, в ти візьмеш собою отой крутий червоний купальник? - поцікавилась Емілія у няні.

- Думаю, що так, - посміхнувшись, відповіла дівчина.

- Круть! Тоді всі дивитимуться тільки на тебе, бо в ньому ти, наче справжня модель, - зраділа Тіна.

Уявивши собі Сабріну в червоному купальнику і те, як на неї всі витріщаються, а особливо чоловіки, я мало не вдавився.

Чомусь думка про це мене так роздратувала, що аж апетит зник. Якого біса?! Не вистачало мені ще запасти на няньку моїх дітей.

Поглянувши на Сабріну, я важко зітхнув. Вона - молода, вродлива, яскрава, весела. Навіщо їй вдівець з двома дітьми?

Я дуже підозрював, що точно не про такого чоловіка вона мріяла.

- Тату, а ти вже зібрав свої речі? - поцікавилась Тіна, уважно поглянувши на мене.

- Ще ні, але планую цим зайнятись.

- Тоді збирай швидше. Не вистачало ще, щоб ти передумав. Цього я тобі точно не вибачу, - сказала Тіна, тицьнувши у мене пальчиком.

- І я теж! - підтримала її сестричка, суворо зиркнувши на мене.

- Заспокойтесь, дівчатка. Не хвилюйтесь, все буде добре. Обіцяю, що не зіпсую вам відпочинок, - спробував я втихомирити своїх доньок.

- Дивись мені... - недовірливо промовила Тіна.

- О! Сабріно, ти казала, що спробуєш ту розігріваючу маску для стимуляції росту волосся, яку недавно купила. І як ? Ти вже вже користувалась нею? - поцікавилась Емілія.

Варто мені було згадати про те, як ми із Сабріною вночі намагались змити ту бісову маску з її голови і як я перехвилювався, мені одразу пригадалася ціла купа різної лайки.

- Ну, ефект був зовсім не таким, як я очікувала, але то я накосячила, бо забулась її вчасно змити, - зітхнувши, відповіла няня і зиркнула на мене.

- Про ефект... Це ще м'яко сказано... У мене  від твоїх масок, Сабріно, скоро око почне сіпатись.

- Краса потребує жертв, - видала ця гарненька нахаба, сміючись.

- Але ж не моїх, - промовив я, піднявши брову.

- А що сталося? - з цікавістю запитала Тіна, переводячи погляд з мене на Сабріну.

- Та то був повний капець, дівчатка. Я примудрилась заснути з тією маскою на голові і мало не втратила свої нещасні три волосини. Добре, що ваш тато приїхав і допоміг мені.

Близнючки почали допитуватися про подробиці і я розповів їм про те, як у Сабріни задимілось волосся.

Ми всі ще довго сміялися з цього випадку і підколювали няньку. Сабріна трохи обурювалась, але більше для жарту, ніж насправді.