Дівчатка вже десятий сон бачили, а я, вперто вирішила дочекатися Максима Володимировича.
Вчора, коли ми з дівчатками купували солодощі і фрукти в супермаркеті, я побачила там круту акцію на маски для волосся один плюс один дорівнює три. Як пройти повз таке? Звісно, що я купила собі кілька розігріваючих масок для волосся, що обіцяли шалений ефект.
Сьогодні я вирішила порадувати своє волосся і зробити маску. Намазюкала голову цією чудо-сумішшю, натягнула шапочку для душу (для термоефекту, як в інструкції писали!), замотала все це діло рушником, взяла книжку і всілася на дивані у вітальні.
Думала, що трохи почитаю, дочекаюся боса, серйозно поговорю з ним про відпочинок для Емілії та Тіни, змию маску і піду спатки. План був ідеальний та надійний, як швейцарський годинник.
Але десь на третій сторінці мої очі зрадницьки злиплися і я провалилась у сон.
Прокинулася я від дивного відчуття, ніби мене хтось трясе, кудись несе, а перед очима все пливло.
Мені саме снився на диво приємний сон з моїм привабливим босом в головній ролі. Наче він носив мене на руках як справжню принцесу і щось шепотів на вушко.
Наступної миті моя душенька остаточно повернулася в тіло, бо я розплющила очі й зрозуміла дві речі. По-перше: я знаходжусь в розкішній, але абсолютно незнайомої ваннії кімнаті. По-друге: мій серйозний, завжди ідеальний бос намагається помити мені голову лаючись так, наче він не топовий бізнесмен, а виконроб на будівництві.
Спершу я навіть подумала, що все це мені лише сниться, але вода і лайка виявилися аж надто реальними.
- Ей! Що це ви робите, босе?! - обурилась я, намагаючись зрозуміти, що взагалі відбувається.
- У тебе димиться волосся і на вигляд воно якесь дивне! Що ти наробила?! - гаркнув він.
І тут до мене дійшло. Трясця! Дідько і тричі халепа! Розігріваюча маска, яку я мала вже давно змити!
- Аааа!! Це ж розігріваюча маска для волосся! Треба було вже давно її змити!! Що тепер буде?! Я ж так залишуся лисою!
Усвідомивши те, що сталося, я заверещала і почала мацати своє бідолашне волосся.
Ми влаштували справжнє водне шоу. Вода летіла в усі боки. Садовський намагався врятувати мої три волосини, я намагалася не осліпнути від шампуню і не померти від сорому.
Коли запекла битва за мій скальп завершилася, ми обоє виглядали так, ніби щойно потрапили під тропічну зливу.
Коли мій багатостраждальний бос зняв свій дорогущий мокрий піджак і кинув його на підлогу, мені захотілося провадитися крізь землю від сорому.
Ну от як можна було так зганьбитися? Це ж повний капець! А все та бісова акція винна!
Але найцікавіше було потім. Мало того, що він не звільнив мене і ніяк не покарав, так ще й погодився на відпустку для дівчаток!
Я вже була готова святкувати перемогу, як раптом прилетів "бонус", від якого в мене ледь знову дим із вух не пішов.
- До речі, Сабріно, ти їдеш з нами, - промовив бос.
- Як це? Чому? - я аж рот роззявила.
- Бо я впевнений, що дівчатка захочуть, щоб ти поїхала разом з нами. Крім того, я боюсь, що ти щось накоїш, якщо залишишся без нагляду.
Оце я дожилася... Тепер мене офіційно визнали стихійним лихом і ходячим нещастям.
Бос пішов до своєї спальні, а я лишилася стояти посеред ванної, обмацуючи все ще теплу голову.
Ми всі разом їдемо на відпочинок на цілий тиждень. З одного боку, я була неймовірно рада за дівчаток. А з іншого... це зовсім не входило у мої плани, бо я збиралася байдикувати і розважаьись. Схоже, ця відпустка точно буде незабутньою.
Головне - більше не осоромитись перед босом і нічого не накоїти, бо тоді він вже точно мене пошле на всі чотири сторони.
#402 в Любовні романи
#30 в Романтична комедія
#15 в Різне
#14 в Гумор
протистояння характерів, кохання наперекір світу, максимумхімії
Відредаговано: 09.07.2026