15 Максим

Побачивши своїх дівчат, я посміхнувся. На обличчях донечок сяяли задоволені посмішки. Вони із Сабріною роздивлялись якусь сумку і про щось перешіптувалися.

- Як ви тут, дівчата? - поцікавився я, підійшовши до них.

- У нас все чудово! Бачив би ти, який крутий образ мені підібрала Сабріна, - радісно відповіла мені Тіна.

- Радий, що у вас все добре.

- Максиме Володимировичу, ви ж не будете сердитись на мене за те, що я придбала собі дещо? - запитала няня, дуже мило посміхаючись.

- Звісно, що не буду. Мені подобається, як ти ладнаєш з моїми доньками. Тому я радий щось тобі подарувати.

- Дуже дякую, босе! Ми з дівчатками вже скупились. Давайте ще й вам щось підберемо, - промовила Сабріна.

- Точно! Давай тату! А ми будемо твоїми стилістами! - захоплено сказала Емілія, плескаючи в долоньки.

Тіна теж підтримала цю ідею. Доньки дуже раділи, що я погодився. Ми всі разом пішли в магазин чоловічого одягу і тут таке почалось...

Сабріна з близнючками так заметушились довкола мене, що я аж розгубився. Вони одна з перед одної щось приносили і пропонували мені поміряти.

Не минуло і десяти хвилин, як ці стилісти відправили мене до примірочної з купою різного одягу в руках.

Як це не дивно, але майже всі речі, що підібрали дівчата, мені сподобались і підійшли. Не сподобалась тільки яскрава жовта футболка з якимось монстриком, але я все одно вирішив її взяти.

Цю річ мені обрала Тіна і я просто не міг її розчарувати. Потім донька забуде про неї і мені навіть носити її не доведеться. Закінчивши шопінг, ми поїхали в кафе, бо всі вже встигли добряче зголодніли і стомитися.

Нова няня на диво легко знаходила спільну мову з близнючками. Вони постійно про щось перешіптувалися і сміялися.

Сабріна поводилась з дівчатками швидше, як їх подруга, ніж няня, але це працювало. Схоже, що моїм донькам не вистачало саме такого спілкування.

Емілія і Тіна бачили власну маму лише на фото. Від думки про це моє серце стислося від болю і я важко зітхнув.

Зробивши замовлення, доньки почали наперебій захоплено розповідати мені про те, що і як вони обирали собі разом із Сабріною.

- Ех була у мене дієта... Нічого ... завтра знову на неї сяду, - промовила Сабріна, підсовуючи до себе шматок шоколадного торта.

Поглянувши на худеньку, наче тріска, дівчину, я ледь стримався, щоб не розсміятися.

- Сабріно, яка ще дієта? Тебе і так мало вітром не зносить, - сказав я.

- Тату, ти нічого не розумієш! - заявила Тіна, суворо на мене поглянувши.

- Так, звідки тобі знати про наші дівчачі проблеми? - побурчала Емілія, закотивши очі.

- Гарна зовнішність - це для мене єдинний шанс знайти хорошого і щедрого чоловіка, - промовила Сабріна.

Ці її слова чомусь дуже неприємно різанули мій слух.