1 Максим

Зазвичай підлеглі навіть поглянути зайвий раз на мене боялись, але поряд з моїми десятирічними доньками я почувався повністю безсилим і безпорадним.

Дивлячись на те, як дві біляві капосниці влаштували скандал і бійку прямо посеред магазину через якусь кляту рожеву футболку, я не знав, що робити і був готовий провалитись крізь землю від сорому.

- Ей ви, відьмочки! Досить! Ви що подуріли? Битися через оце? Ця модель вже давно не актуальна. От якби це була футболка з нової колекції, то я б ще зрозуміла. За трендами треба краще слідкувати, роззяви, - промовила тендітна вродлива брюнетка, закотивши очі.

Чомусь її обличчя здалося мені знайомим, але я так і не зміг пригадати, де саме міг її бачити.

Як це не дивно, але мої доньки припинили бійку, заспокоїлись і дістали з сумочок свої телефони. Схоже, що вони вирішили подивитись, що там зараз в тренді.

- Я... - хотів я подякувати дівчині, але не встиг, бо мені завадили.

- Висоцька, займись своєю роботою, - невдоволено промовила сувора блондинка в темно - синій сукні, що працювала тут менеджером.

Почувши це прізвище, я відразу згадав про те, де бачив гарненьку брюнетку і хто вона така.

Сабріна Висоцька - скандальна мажорка, що була відома на всю столицю своїми вибриками.

Правда, тепер вона більше не була мажоркою, бо її вітчим розорився і драпанув кудись в світ за очі, ховаючись від своїх численних кредиторів.

Схоже, що Сабріна тепер змушена була піти працювати, щоб заробити собі на життя, бо залишилась без копійки.

- Пане Садовський, вибачте, будь ласка, ця дівчина у нас новенька... 

- Ваша працівниця дуже мені допомогла і я хотів би їй подякувати, - промовив я, роздратовано поглянувши на блондинку.

- Я їй передам...

- Дякую, але я хочу зробити це особисто.

Побачивши, що мої доньки більше не сварилися і були зайняті пошуками нового одягу, я підійшов до Сабріни Висоцької, яка саме намагалась протерти полиці, на яких стояли брендові сумки.

- Вибачте, що відволікаю. Я хотів би подякувати за те, що ви втихомирили моїх доньок і запропонувати вам роботу няні, - промовив я.

Кілька секунд Сабріна Висоцька стояла мовчки, намагаючись усвідомити почуте.

- Ви пропонуєте мені працювати нянею? - шоковано перепитала вона, кліпаючи довжелезними віями.

- Саме так, - підтвердив я.

- Я дуже сумніваюсь, що підійду для цієї роботи... Крім того, якби ви знали про те, хто я така і яка кепська у мене репутація, то навряд чи запропонували б мені таку відповідальну роботу.

- Я чудово знаю, хто ви, Сабріно. І якось навіть на на власні очі бачив те, як ви розважались на одній із вечірок, - відповів я.

Дівчина кілька секунд шоковано на мене витріщалась.

- Якщо ви все знаєте, то чому пропонуєте мені роботу? Мене важко назвати підходящою кандидаткою на цю посаду. Думаю, що вам краще знайти кваліфіковану няню...

- Всі кваліфіковані і висококваліфіковані няні від нас уже втекли. Ви ж бачили моїх доньок. Ці біляві монстрики кого завгодно злякають. Я бачив те, як легко ви щойно владнали конфлікт між ними. Саме це мені і треба. Я вже стомився від їхніх постійних сварок і безкінечних розбірок. Сабріно, я знаю, що ви опинилися у досить непростому становищі і пропоную вам дуже вигідний варіант. Ви будете жити у мене вдома і отримувати щедру зарплатню. Плюс ще отримаєте премію, якщо гарно себе проявите.

- Ваша пропозиція мені подобається. Принаймні я можу спробувати...

- Я радий це чути. Тоді чекаю вас завтра о дев'ятій ранку у нас вдома. Мій водій заїде за вами. 

Ми обмінялись контактами і я дізнався адресу, де зараз мешкала Сабріна Висоцька.

Попрощавшись, я повернувся до своїх доньок, що намагалися обрати собі нові сумочки.

Поглянувши на Сабріну, я подумав про те, що можливо щойно втнув найбільшу дурницю в своєму житті, довіривши своїх доньок цій колишній мажорці.