7

Я роблю це заради Діни.

Тільки заради моєї найкращої подруги. Я повторювала ці слова знову і знову, стоячи під нереально гарячим душем.

Якоїсь миті я зрозуміла, що занадто довго стою, підставивши обличчя струменям води, намагаючись змити з пам'яті образ Тео у всій його оголеній красі. Не стільки його самого, скільки його руку на тлі кілометрів м'язів, татуйованої шкіри та що вже там, до біса збудженого стриженя.

Не можна не визнати, що він дуже привабливий чоловік.

Я можу це визнати.

Однак з упевненістю скажу, що я не піддамся на його провокації. Я нізащо не захоплюся ним знову.  Хто мастурбує в одному ліжку з тим, із ким навіть не зустрічається? Та що там, навіть не приятелює.

І нехай не каже мені, що це було не те, що я подумала.

Тео Монро завжди отримував збочене задоволення від того, що мучив мене, або, принаймні, демонстративно показував мені, що вважає мене нецікавою. І так було, скільки я себе пам'ятаю. Я ображено схлипнула. Я завжди гнала від себе думки про те, наскільки ображає мене його ставлення. А ось зараз, коли я втомилася, коли мої почуття були загострені до краю, ця дитяча образа, яка встигла вирости в цілком собі дорослий комплекс, раптом розпалила всередині цілу пожежу.

Та пішов він... зі своїм ставленням, своїми провокаціями. Я нітрохи не гірша за інших дівчат. І цілком можу зацікавити нормального чоловіка, а не тих успішних зануд, яких стільки років сватали мені мої батьки.

Та Тео виглядав таким веселим, таким чарівним, коли посміхався вчора, опинившись у басейні.

О, боже. Я не повинна думати про нього, а тим більше, мріяти.

Я вибралася з душу і озирнулася на всі боки. Чорт. Моя піжама намокла і валялася на підлозі безформною купкою. А чистого одягу я не прихопила. Та й банний рушник навряд чи зможе прикрити ВСЮ мою наготу.

І чому це мені раптом стало цікаво, чи встане його дубина любові, якщо раптом я голою вийду з ванної? А що? Цілком собі адекватна відповідь на його витівку.

Я протерла долонею запітніле дзеркало і подивилася на своє відображення. Гарна, чортівка. Дуже світла шкіра, підтягнуте тіло, пружні стегна і груди твердого другого розміру. Щоправда, трохи виступає животик, а не бугриться кубиками, як це модно в сучасних дівчат. Але теж має не поганий вигляд. І акуратна зачісочка...там. Її скоріше взагалі немає, ніж є... Напевно, як і кожна дівчина, що збирається у відпустку, я тиждень бігала по салонах краси, приводячи до ладу те, що і так було цілком собі нічого.

Думаю, у будь-кого встав би, побач він мене голенькою.

А може, спокусити його? Закрутити курортний роман? У животі від такого припущення раптом метелики запурхали. А що? І своє зголодніле за чоловічою ласкою тіло потішу, і Тео поставлю на місце, і досаджу батькам. Одні плюси, не рахуючи одного величезного мінуса.

Закрутити роман із Тео - це означає підвести подругу. Влаштувати бунт на кораблі.

Я можу почекати чортів тиждень, і тоді я зможу бунтувати. Скільки душі завгодно. Щоправда, від  Тео на той час і сліду не залишиться...

Здається, цей момент мене трохи засмутив.

Ну, хай буде так.

Я подумки відмітила хрестиком день, на який призначила свій бунт, і навіть посміхнулася.

І для всього цього знадобилося всього сорок вісім хвилин у душі.

Із замкненими дверима.

І кілька хвилин розмов із самою собою про те, що мені не потрібно зганяти своє розчарування, торкаючись до своїх ерогенних зон. Бо це означатиме, що я мастурбую на думки про Тео Монро.

Моя мама була б у відчаї.

Діна була б у шоці.

Макс презирливо кривився б. Хоча, на думку Макса мені щиро начхати.

А от що сказала б Наталі? Навіть цікаво. Вона завжди була за будь-який кіпіш, з головою кидалася у всілякі авантюри. І не знаю, як це сталося, але завжди дружила з Тео. У сенсі була його найкращою подругою, а не коханкою. Тому мені навіть стало цікаво, що це за кішка пробігла між ними.

До речі, про кішку... Ні, про кішку подумаю пізніше, а зараз продемонструю-но я Тео свої принади.

Нехай знає, що не тільки він може влаштовувати провокації.

І ось я трушуся у ванній, замість того щоб привселюдно заявити про себе перед своїм головним заклятим ворогом.

Я вмовляю себе вийти з цієї ванної голою, просто щоб довести, що я можу, коли раптом чую, як зачиняються двері бунгало.

Тео або прийшов, або йде.

Ні те, ні інше не є добре.

Я поспішно загортаюся в рушник, відчиняю двері ванної і визираю в номер.

Тео немає.

Немає Тео у вітальні.

Немає Тео і в спальні.

Друга спальня, та, що із зачиненими дверима і дивними котячими звуками - на ній висить аркуш паперу з написаними від руки величезними літерами: "Не смій заходити!"

Але не ці слова приводять мене в тонус. А те, що Тео втік. І просто зараз він на волі.