Тео
Оце так нежданчик!..
Я думав, що прокинуся на підлозі. Зв'язаний, щоб нікуди не міг подітися. Можливо, під купою одягу, бо більшість жінок викинули б тебе в самих трусах, а зверху присипали б купою із взуття та одягу. Особливо тоді, коли ти їх дратуєш. Але НесміЯна не з таких. Вона б хотіла, щоб я одягнувся, перш ніж силоміць видворить мене з моєї ж кімнати.
Замість цього я прокидаюся від того, що її рука обхоплює мій член.
Вона згорнулася калачиком поруч зі мною, солодко, по-дитячому сопучи, дихає мені в плече, забравшись рукою під ковдру й обхопивши мій надзвичайно твердий член.
Якби на її місці була будь-яка інша дівчина, я б ухопився за цю можливість.
Але Яніна?
Досить швидко вона зрозуміє, що змушує мої дзиндзелики потіти.
А це не дуже гарний початок для того, щоб прожити цей день без проблем.
Я не знаю, чи знає Діна, що зробила найгірший із можливих виборів, попросивши Яну бути буфером між мною і Максом. Можливо, і знає.
І це боляче.
Ні, це більше, ніж боляче. Це до біса паскудно.
Десь після дев'ятого класу я помітив, що Яна - дівчина. Всезнайка, відмінниця, скалка в дупі, малолітка, але все ж таки дівчина.
І дівчина, яка змушувала мене відчувати тепло всередині щоразу, коли я дивився на неї. Коли дивився, як вона сміється з моєю сестрою. Коли бачив, як вона розмовляє з моїм батьком щоразу, коли вона приходить провідати Діну. І взагалі, мій батько поводився дивно в присутності цієї дівчини. Якщо, звісно, вважати дивацтвом світські бесіди, які він вів із цією пігалицею. Хоча зазвичай він зі своїми опудалами тварин розмовляв частіше, ніж із Ді та мною.
А потім, змушувала мене почуватися кретином, коли розмовляв із нею. Хоча, треба визнати, вона завжди була манірно-ввічливою і привітною зі мною. І тільки очі її, величезні, як чайні блюдця, дивилися на мене з таким виразом, немов я... її хвилював. Звичайно ж, я був йолопом, якщо хоч на мить міг подумати, що такий шалапут, як я, міг подобатися пай-дівчинці.
З чого б їй зітхати по мені? Для неї я був ледачим, середньостатистичним, нікуди не придатним непотрібом суспільства, братом її найкращої подруги.
Тоді я почувався негідним її. Причому, вона була єдиною, чия думка про мене і мою сім'ю мене хвилювала.
Можливо, зараз я в змозі фінансово подбати не тільки про себе і свою сім'ю, а навіть більше. Але щойно зустрів НесміЯну, як одразу зрозумів, що я все ще той самий хлопчина. Пацан, який не проти з головою зануритися в пригоди або якусь авантюру. Хлопець, який посеред ночі прийде на допомогу своєму другові, або із захопленням розіграє цього ж друга. Хлопчина, який без зволікання вплутається в бійку, а через деякий час буде пиячити зі своїм суперником у барі. Хлопець, який може дозволити собі провести час у найкращому, найдорожчому ресторані й ні на мить не замислиться над тим, яка виделка для якої страви вигадана.
І хоча її рука на моєму бурхливому стояку - це межа мрій для мого внутрішнього підлітка, все ж таки вона остання людина, яка зрадіє, прокинувшись із моєю чеснотою в руці.
Трясця.
Зараз уже спітніли не тільки мої яйця. Мій член теж.
Ще прокинеться і подумає, що я скінчив на нас обох, і от тоді для мене дійсно все буде закінчено.
Мене нелегко збентежити.
За останні десять років я витратив надто багато часу на те, щоб зрозуміти хто я, чого я хочу, де я схибив і де саме я тепер вписуюся в цей світ, щоб перейматися такими дрібницями, як думка людей, котрі мене засуджують.
Але прокинутися в цьому ліжку з її пальчиками, що обвилися навколо мене? Відчути все те, про що я фантазував роками, прикидаючись, що мене абсолютно не хвилює її присутність, і знаючи, що вона відкине мене знову і знову?
Це зовсім інше.
Я навіть не буду говорити про те, як на мене діє те, що вона спить, притулившись обличчям до мого плеча. Особливо після того, як я ворочався всю ніч. Ідея зняти труселя виявилася безглуздою. Досить швидко я зрозумів, що не можу ані заснути, ані виправити ситуацію, вставши перед нею з голою дупою і знову вдягнувши труси. Це мало б вигляд, ніби я злякався... Так принаймні я думав цієї ночі.
Вона спить на моєму плечі, прочинивши пухкі губи і навіть трохи пустила слину... Подумати тільки, ідеальна НесміЯна спить, як звичайна дівчина...
До біса чарівно.
Ні. Зовсім не чарівно.
Дратує. Мені потрібно терміново змити з себе слину НесмеЯни, поки вона мене не просочила і не вилізла нікому не потрібною пристрастю, або, не дай боже, закоханістю...
- Вона мила, - тут же шепоче мені в голові зрадницький голос.
Час вибиратися з цієї ситуації.
Я зсуваюся на міліметр, і вона випрямляється, її майка задирається і демонструє гладку шкіру на м'якому животі.
- Вище, - засранець усередині мене, якого я не можу контролювати, подумки наказує їй задерти майку. - Піднімайся вище. Підкинь мені гострих відчуттів і покажи мені сосочок Яніни.