4

Тео

 Яна проводить надто багато часу у душі, а коли нарешті виходить, то мене заціпило. Бо вона була в шортах і майці. Без ліфчика.

І шорти такі короткі, що демонструють стрункі ноги та дупу, з якої  вони виростають.

Я витріщаюся на її дупу - клянуся Богом, навіть її дупа витончена. Вона скористалася моїм ступором і підійшла до вихідних дверей, відчинила їх і … впустила всередину Наталі, двоюрідну сестру Макса.

От наскільки мене дратував наречений моєї сестри,  настільки ж подобалася Наталі. Ната, як називав її тільки я. Колись давно, десь через рік після закінчення школи ми провели з нею кілька палких ночей. Ні в що серйозне цей секс не перетворився,  але ми спромоглися назавжди залишитися друзями. В мене було багато друзів. Але тільки чотирьох  я міг назвати справжніми – це Наталі та трійнята Лясови. Тільки ці четверо, мій батько,  дядько та улюблена сестра Діна знали про те, що я мав неабиякі статки. Для всіх  інших  це залишалося таємницею.

Діна, Яна та Наталі товаришують з самого дитинства, ще з  першого класу. Якщо Діна - найрозумніша з трійці, то Яна - ідеальна, а Наталі - зеленоока, рудоволоса веселушка. Або, веселка, як її полюбляв називати мій батько.

А ще Ната - найбільша пліткарка у всьому містечку, що має романтичну назву Любів.

Вона завжди знає те, що не повинна знати.

Але також вона вміє зберігати таємниці. Більшість часу. Якщо тільки їй не вигідно не зберігати таємницю.

Саме це змушує мене хвилюватися, коли вона оглядає мене холодним поглядом.

• Тео. Приємно бачити тебе і твою спідню білизну.

Невже в мене стало на одну няньку більше? Мені ще цього не доставало.

- Наталі, я сумував за тобою в басейні.

Її ніс здіймається догори.

- Я розважалася по-своєму.

Ага. Вона все ще злиться на мене.

Вона це переживе. Або не переживе. Але оскільки допомога у вирішенні її проблеми створить ще більші проблеми для мене, їй доведеться знайти інше рішення.

- Ми йдемо повечеряти, - каже Діна, явно уникаючи дивитися на мене, на мою спідню білизну і на те,  що приховує ця ганчірка. - Скоро повернуся. Вона махає мені своєю ідеальною долонькою, хапає Наталі, і вони вдвох вислизають за двері.

Я чекаю цілу хвилину, підходжу до дверей і дивлюся у вічко.

І бачу, як вони шепочуться на вулиці.

Чудово.

Переходжу до дії,  починаю замітати сліди. Перш за все, біжу в головну спальню  і достаю з-під ліжка роздратовану кицьку-матір. Кутаю  її в ковдру і швидко переношу її до кошенят. Потім виключаю мережу, ховаю ноут під ліжко. Про всяк випадок – щоб ідеальнія Несміяні не прийло в голову дослідити мій комп’ютер.  Засунути в'язання під спідню білизну, а плавки в речовий мішок. Поправляю рівніше весільний подарунок, який Макс  зненавидить, а Діна ще довго буде сміятися з нього. І з  подарунка,  і з  Макса. 

І тільки після цього я знову визираю у вічко.

Дівчата все ще там.

Отже, я в пастці,  якщо ця трійця ополчилася на мене.

Ненавиджу відчувати себе в пастці.

Ненавиджу. Це нагадує мені школу.

Краще б я повернувся до басейну. Тусуватися. Пив тропічні напої. Фліртував з дівчатами, їв рибу.

Та просто їв.

Але замість того, щоб поринати в жалість до себе, я вирішив звільнити розлючену кішку з-під ковдри. Горгона - так, саме так я назвав маму-кішку, і ні, я не шкодую про її ім'я – буде знати,  як вороже ставитися до мене. Але, насправді,  я не гніваюся на неї,  бо розумію, що таким чином вона захищає своїх кошенят, яким, як я припускаю, близько місяця. Очі розплющені. Вуха нашорошені. Вони граються одне з одним. Користуються лотком. Нападають на іграшки, які я підібрав вчора після того, як знайшов їх.

І все ще годуються від Горгони, яку я намагаюся повністю приручити.

Якби я міг переїхати сюди і закрити кошенят у величезній ванній кімнаті в цій, додатковій спальні з  одним вузьким ліжком, я б так і зробив. Але я не можу.

Ця спальня має відкрите планування. Півстіни відокремлює ліжко від ванни. Дві раковини стоять навпроти широкої душової кабіни, і навіть шафа не має дверей. Мені довелося б замкнути їх у вітальні, але я не збираюся цього робити з кошенятами. Отже, в цій спальні я поселив кицьку з кошенятами.

У кошенят явно був насичений день, коли вони досліджували це місце. Бо все тут було шкереберть. Навіть ліжко розшорошене. Незабаром вони втомлюються від мене і навалюються один на одного, влягаються коло своєї мами, яка видряпалася на ліжко й вляглася у центрі. Час від  часу вона кидає  на мене невдоволені погляди і навіть інколи шипить. Тож я залишаю їх відпочивати. Я повертаюся до головної вітальні, гортаю канали між присіданнями, віджиманнями та відрижками. Дуже важко було сидіти спокійно, очікуючи на свою няньку.

Нарешті Яна повертається в кімнату. Я готуюся до суперечки, оскільки припускаю, що Наталі сказала б їй, як найкраще маніпулювати мною, але вона не промовляє жодного слова,