15. Десерт

Ресторан був чудовим , з приглушеним світлом, джазовою музикою і затишними столиками на двох. Аліна обрала пасту й біле вино, Андрій — стейк і щось міцніше. Вони говорили — багато, відверто, легко. Про фільми, подорожі, смішні випадки з дитинства. Аліна сміялася частіше, ніж за останній місяць. А Андрій дивився на неї так, ніби досі не міг повірити, що вона справжня.

Коли вийшли на вулицю, вечір уже поступово переходив у ніч ,  темне місто освітили ліхтарі, і повітря було прохолодне, з запахом весняної ночі.

— Дозволиш провести тебе? — запитав він, ніби обережно, коли таксі довезло їх до її будинку.

— Було б дивно сказати «ні» після такої смачної вечері , — усміхнулася вона.

Чоловік розрахувався з таксистом і відпустив його. Вони з Аліною неквапливо пішли до її підʼїзду. Його рука кілька разів торкнулася дівочої руки, плеча. І з кожним таким дотиком напруга між ними наростала. Аліна відчувала, як усередині щось клекотить, як вино зігріває кров, а серце б’ється від передчуття.

Коли дійшли до дверей її під’їзду, вона обернулась до нього, злегка зніяковіла:

— Ну… дякую за вечерю. Було дуже смачно і… мило.

— Дуже радий , що тобі сподобалось , — відповів він і зробив півкроку ближче. — Але смачно було тільки наприкінці.

— О? — її брови здивовано піднялись.

— Бо я весь час думав про десерт.

Його голос звучав хриплувато. Вона мимоволі вдихнула глибше. Її спина притислася до дверей, а погляд — до його очей.

— А тепер про що думаєш ? — прошепотіла вона.

І він не витримав.

Його губи вп’ялися в її — жадібно, без дозволу, без вагань. Цей поцілунок був не обережним. Він був голодним, наче Андрій хотів вкрасти в неї дихання, розчинити її в собі. Його руки ковзнули під пальто, обіймаючи талію, притискаючи її до себе. Її пальці зчепилися на його шиї, а ноги ледь не підкосились. Мозок… просто вимкнувся.

Вона розблокувала двері  підʼїзду на автоматі. Швидко подолавши сходи,  вони увірвались у квартиру, як ураган. Її пальто впало на підлогу. Його пальці — на блискавці її сукні. Її губи — на його щелепі, шиї, губах . Спина вперлась у стіну коридору. Його тіло — в її.

— Андрію… — видихнула вона.

— Я не можу… — відповів він низько. — Просто не можу зупинитись.

Його рука вже була на її стегні, її — під його сорочкою. Вони заплутались у подихах, у бажанні, у всьому, що кипіло між ними з першого дня.

— Опа, — пролунало раптово. — Алінин голий зад я вже бачила, а от твій, красунчику, я б роздивилася б поближче ! 

Аліна завмерла. Андрій різко відірвався. В кінці коридору стояла її сусідка Лєра — у піжамі, з чашкою чаю і дуже веселим виразом обличчя.

— Лєро! — Аліна схопилася і почала підтягувати сукню. — Ти ж казала, що ночуватимеш у батьків!

— Та передумала. Щось наче передбачала, ага. Ти ж вперше додому чоловіка привела, не могла ж я таке пропустити, — підморгнула вона. — Але я — як тінь. Навіть звук вимкну. Можете продовжувати, я  щезаю. 

Андрій обережно відійшов убік, застібаючи ґудзики на сорочці. Волосся його було скуйовджене, губи припухлі, погляд — скажений.

— Перепрошую за вторгнення, — буркнув він, криво усміхнувшись.

— Нема проблем! Я вже майже спала! — відказала Лєра весело і зникла у своїй кімнаті.

Вони ще мить стояли мовчки. Потім Аліна рвучко вдихнула і почала пригладжувати волосся.

— Це було… — почала вона.

— Це було шалено, — перебив він і раптом м’яко поцілував її в лоб. — Я піду. Бо інакше…

— Йди, — шепнула вона. — Бо інакше я тебе не відпущу.

Він усміхнувся, торкнувся її щоки й розвернувся до дверей.

Коли вони зачинилися за ним, Аліна ще довго стояла в коридорі, притиснувши долоню до губ.

Мозок і досі не працював.

*****
 

Наступного суботнього  ранку, не встигла ще прокинутись остаточно, як телефон завібрував повідомленням  від Андрія:

«Доброго ранку, красуня. Макс святкує день народження сьогодні. Запросив нас обох. Я заїду за тобою о шостій ?»

Аліна усміхнулася, загорнувшись у ковдру, і вперше за довгий час не злякалась того, що відчуває.