Ніяких драм

4 .Не так розумна, як красива.

Аліна


 

Мабуть, я ідіотка, але не дала собі часу на роздуми. Стрибнула стрімголов в автівку за привабливим чоловіком, відчуваючи нереальне збудження і чималеньку паніку. Всі піджилки тряслися, але мене до нього тягнуло невідомою силою, наче наркомана до свіжоприготованого героїну. Я відчувала, що маю бути поруч із ним, що він не образить. Це як купити нову сумочку, під яку в тебе ні платтячка, ні чобітків, але ти знаєш, що вона тобі потрібна.
 

Сиділа в автівці поруч з сексі-богом і боялася пікнути, як те налякане мишеня. Таксі везло мене вперед за пригодами, а які вони будуть і до чого приведуть — побачимо.

 

Хто не ризикує, той і не п’є шампанського. А я відчуваю, що сьогодні його питиму…

 

Автівка зупинилася біля сучасної новобудови, здається, в Голосіївському районі. Чоловік вийшов сам, обійшов таксі й подав мені руку.


 

— Ну, виходь, якщо не пожартувала.

— Які жарти, чоловіче?! Я серйозна, як серцевий напад.


 

Чомусь, коли я дуже нервую, в мені прокидається здатність жартувати. Кидаючись панічними жартиками, подала йому руку і граційно, наче лебідь, виплила з автомобіля.
 

Цей смачно пахнучий сексі-мен пропустив мене вперед. Ми зайшли у ліфт. Він натиснув кнопку сьомого поверху. Сім — моя улюблена цифра. Точно пощастить.

 

«Значить, я все зробила правильно!» — заспокоювала я себе, чіпляючись  подумки хоч за якісь знаки долі.


 

— Перед тим як впустити тебе до себе в квартиру, я маю запитати, чи є тобі вісімнадцять, — поцікавився чоловік, пронизуючи мене знущальним поглядом.

— Треба було питати раніше. Вже пізно. Назад ти мене вже не випхаєш.

— Із задоволенням зроблю це, якщо не покажеш документ, — відрубав він.

— Та ти знущаєшся?!


 

Я витягла з сумочки водійське посвідчення і тицьнула йому прямо в обличчя, затуливши пальцем прізвище.


 

— Повнолітня, Аліно Олегівно, ти запрошена на приватну вечірку. Проходь.


 

Авантюристка в мені зробила сальто, а я самовпевнено переступила поріг квартири сексуального самця, постійно задаючись питанням: що це я собі дозволяю?


 

— Здогадуюся, що ти про мене подумав. Але труси знімати одразу не буду. Хотілося б спочатку дізнатися твоє ім’я і, можливо, щось випити.

— Андрій, — спокійно сказав він. — А тобі не говорили старші люди, що так безрозсудно стрибати на член дорослого дядька небезпечно?

— Ну, я поки ще ж не на члені. І взагалі, якщо слухатися старших, можна прожити дуже довго і померти від нудьги, — нервуючи, відповіла я. — Ці дорослі, знаєш, самі наковбасять по життю, а потім зображують перед нами, молодими, що вони прям усі святі й невинні кульбабки.
 

Його гучний сміх розірвав тишу ночі.


 

— Ти або геть не розумна й імпульсивна, або безшабашна й дурна. Вино чи віскі?

— Вино. Дякую. Я не п’ю міцні напої.

— Ну, хоч щось є розумне в твоїх вчинках, — відповів Андрій і відкоркував пляшку білого вина.


 

Я так нервувала, що не знала, куди подіти руки, куди відвести очі. Ми знаходилися у вітальні, і я звернула увагу, що на підлозі великими стопками лежали книги. Присівши на софу, я витягнула першу-ліпшу книгу. Назва мене зацікавила — Місто дівчат. Я погортала книжку, але, не побачивши всередині жодних ілюстрацій, закрила її й поклала назад.


 

— Не любиш читати? — запитав чоловік.

— Люблю дивитися фільми більше, ніж читати. Можливо, тому, що в дитинстві мама змушувала читати не ті книги, які могли б мене зацікавити.

— І що ти любиш дивитися?

— Якщо фільм, то Вік Адалін, серіал Гострі картузи. О, а ще я дуже люблю всі роботи Гая Річі.

— Чи дивилася ти фільм Метелик про те, як засуджений утікав із в’язниці кілька разів і таки втік?

— Звісно, там же Чарлі Ханнем у головній ролі. Я просто обожнюю цього актора. Дивитися всі фільми з його участю — це надзвичайне задоволення.

— А от якщо ти прочитаєш книгу «Метелик»  Анрі Шарр’єра, за якою було знято цей фільм, то отримаєш набагато більше задоволення, ніж від перегляду стрічки. У кіно відсутня більша частина подій, що сталася з головним героєм.

— Добре, вмовив, почитаю. А зараз пропоную щось подивитися. Чи дивився ти шоу «Вікторина»? — запитала я, аби чимось зайнятися самій і відволікти Андрія. Бо хоч я так активно напрошувалася, до сексу готова не була. 
 

Я вперше в житті напросилася до чоловіка, а як поводитися — не знала. Тому хутко вхопила пульт і почала шукати на просторах інтернету розважальне шоу від «Ветеранів Космічних Військ».


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше