Розділ 6

Я знову і знову прокручую чортове відео, помічаю все нові й нові деталі. З кожним переглядом біль притуплюється і переходить із гострого в тупий, хронічний.

Це не просто ролик на пів хвилини, а повнометражний порнофільм. Спочатку ліжко здається схожим на наше, і я навіть лякаюся, чи не розташована десь у нашій спальні прихована камера. Але швидко заспокоююсь, знайшовши суттєві відмінності в інтер’єрі. Знімали точно в іншому місці.

І там, під чоловіком, точно не я. У мене немає такого потворно-довгого манікюру.

Боже, фільм ще й режисували, оскільки камера то наближається, то віддаляється, трохи змінюється кут фільмування. Чи там був хтось третій? Як Влад міг дозволити себе так записувати? Або в якому стані він перебував, що нічого не помічав? Невже був настільки засліплений пристрастю?

Цікаво було б побачити реакцію чоловіка на це кіно. Він напевно не в курсі, що став порноактором. А в якому захопленні опиняться його батьки та дід, якщо їм попадеться на очі це відео!

Кілька хвилин мстиво фантазую… Ні, я ніколи не наважуся їх так шокувати. Вони не винні, що їхній син виявився настільки гнилим, що вже на третьому році шлюбу пустився на всі заставки.

Напевно, я – повна дурепа. Бо ще після першого листа мала б зрозуміти й повірити, що у Влада є інша жінка. А я все на щось сподівалася, шукала йому виправдання.

Безглуздо. Поза страуса – позиція рабів та лузерів…

Наразі сумнівів більше немає. І що далі?

У мене за плечима – близько трьох років щасливого шлюбу. Поки що є коханий чоловік, у якого на стороні є інша. Чи можна кохати дружину та зраджувати її? Питання риторичне…

До чоловіка додається комфортне життя в достатку, соціальний статус, перспективи.

У мене скоро – вступні іспити до аспірантури, які я стовідсотково добре здам, бо впевнена, що Грозов мене підстрахує. Я вже обрала тему дисертації, домовилася з керівником, готую першу статтю та доповідь на конференції.

А що буде, якщо я виявлю гордість, ткну чоловікові в обличчя це відео та фотографії, вчиню скандал і піду?

У Влада немає особистого майна – мені одразу дали зрозуміти, що в разі розлучення ділити нам буде нічого. Жодних заощаджень ми не встигли нажити, принаймні я про них нічого не знаю. Мені доведеться піти в нікуди й ні з чим.

Жити в гуртожитку на стипендію? Замість написання дисертації займатися нескінченним пошуком підробітків, щоби не померти від голоду? А де брати гроші на публікацію статей, поїздки на конференції та в архіви? Йдеться про чималі суми.

Мої батьки навряд чи допоможуть. Тато вже рік, як вийшов на пенсію, здоров’я в нього кульгає. До того ж їм доводиться допомагати моїй сестрі, у якої народилися близнюки і грошей катастрофічно не вистачає. Впевнена, батьки не схвалять мого рішення про розлучення.

Я наперед чую мамин голос із докором: «Куди ти поспішаєш? У таких справах не можна квапитися, треба спочатку сім разів зважити. Ти ж знала, за кого виходиш заміж? Думаєш, вони бувають вірними?»

Можливо, так і є… Багаті, напевно, часто зраджують дружин, але розлучаються нечасто, поважаючи інститут сім’ї.

Може, ще не все втрачено? Можливо, якщо мені вдасться завагітніти, то все зміниться на краще? Не виключаю, що проблема в тому, що в нас ніяк не виходить із дитиною.

Мені дуже боляче та прикро. Але, зваживши всі «за» і «проти», приходжу до того, що піти можна будь-якої миті, проте зараз цим я зроблю собі тільки гірше. Краще я залишуся, поки Влад не афішує своїх стосунків на стороні, і сконцентруюся на написанні дисертації. Ось потім, після захисту, коли стану на ноги, зможу собі дозволити бути принциповою.

Це блюзнірство – думати про шлюб під таким кутом. Аморально залишатися жити з людиною з користі та заради зручності. Але я так до всього звикла. Мені дуже страшно залишитися на вулиці, без нічого… Як та баба біля розбитого корита.

Не хочу розбите! Я хочу, щоб усе було, як і раніше. Щоб не було тих фотографій та цього відео. Щоб Влад був лише моїм. Щоб його слова про кохання були щирі та справжні…

Я хочу назад у свою казку!

Але казку треба виборювати. Насамперед я записуюсь на новий профілактичний курс у центрі репродуктології, проходжу всі малоприємні процедури, трохи заспокоюю нервову систему.

Зараз моє завдання – сконцентруватися на аспірантурі та дисертації. Чоловіки люблять успішних жінок. Жалість і зневага – не ті почуття, які мені хотілося б викликати в чоловіка.

Тому не менше дбаю про свій зовнішній вигляд. У косметичний салон та на фітнес ходжу як на роботу. Я буду найкрасивішою, найдоглянутішою, найапетитнішою і найбажанішою. Жоден чоловік мимо не пройде, тим більше – Влад.

Я ні з ким не ділюся своєю бідою. Сашка давно вискочила заміж, і тепер у неї – вагон своїх проблем із пустушками та підгузками та вічною відсутністю грошей.

Мені шкода її. Розумне й симпатичне дівчисько могло б розпорядитися своїм життям якось інакше. А так – покинула магістратуру, не доучившись якихось пів року. Живе в маленькій однокімнатній квартирі з чоловіком та новонародженим сином. І перспективи розширення житлового простору дуже туманні.

Іван, її чоловік, працює на двох роботах, щоб нагодувати сім’ю. Його постійно немає вдома, і вона змушена справлятися із неспокійним малюком сама.