Розділ VIII. Спадщина Зоряної Крові

Лея не могла відвести погляду від обличчя на екрані.
Дівчина була схожа на неї настільки, ніби дивилася у дзеркало крізь тисячоліття.
— Хто ти? — тихо запитала Лея.
Запис продовжився.
— Моє ім’я Аелія. Я перша хранителька NØVA і засновниця нашого роду. Якщо це повідомлення активувалося, значить Пожирач Світла прокинувся раніше, ніж ми очікували.
На екрані з'явилися картини далекого минулого.
Лея побачила величезні зоряні міста Творців, галактичні брами та мільйони кораблів, що подорожували між світами.
— Після Великої Війни ми зрозуміли, що не зможемо перемогти Пожирача силою. Тому створили інший план. Ми сховали частину наших знань у генетичному коді одного роду.
— Нашого роду... — прошепотіла Лея.
— Так. Одного дня мала народитися людина, здатна активувати всі Сім Ядер Світла. Її назвали Провідником Зірок.
Раптом запис зупинився.
На підлозі корабля з’явилися золоті лінії, які почали сходитися до Лєї.
Навколо неї виникло сяюче коло.
— Сканування завершено, — повідомила NØVA.
— Що відбувається?
— Підтверджено збіг генетичного коду. Імовірність: 99,9999%.
Лея відчула, як у грудях стало тепло.
Наче всередині неї прокинулося щось дуже давнє.
І тоді вона побачила.
Не очима.
Не через екран.
А всередині свідомості.
Сім золотих зірок, розкиданих по різних куточках Всесвіту.
І одну чорну тінь, що повільно наближалася до них.
Пожирач Світла.
Але тепер вона побачила ще дещо.
У самому центрі темряви щось світилося.
Маленька біла іскра.
— NØVA... я щось бачила.
— Що саме?
— Усередині Пожирача є світло.
На містку запанувала тиша.
Навіть Астра здивовано підняла голову.
— Це неможливо, — сказала вона.
— Але я бачила це.
NØVA мовчала довше, ніж зазвичай.
Нарешті пролунала відповідь:
— Давні легенди Творців говорили про це.
— Про що?
— Що колись Пожирач Світла не був ворогом.
Лея відчула, як по спині пробіг холод.
— Тоді ким він був?
І саме в цей момент усі датчики корабля спалахнули.
Попереду відкрився величезний розлом у просторі.
З нього повільно виплив об’єкт неймовірних розмірів.
Він був більший за планету.
Його поверхня складалася з чорного кристалу, вкритого золотими тріщинами.
А в самому центрі світився символ, який Лея вже бачила раніше.
Символ Творців.
— Невідомий об’єкт ідентифіковано, — повідомила NØVA.
— Що це?
Штучний інтелект відповів лише одним реченням:
— Це Восьме Ядро.
— Але ж їх сім...
— Саме так.
У Всесвіті настала тиша.
Тому що хтось приховав від Творців одну з найбільших таємниць.
І тепер ця таємниця прокинулася.