Розділ VI. Погляд із Темряви

У командному центрі «Арки Світанку» панувала напружена тиша.
Лея дивилася на голографічну карту галактик. Червона позначка Пожирача Світла рухалася повільно, але невпинно.
— Скільки часу залишилося? — запитала вона.
— За нашими розрахунками, приблизно дев'яносто сім років до досягнення Сонячної системи, — відповіла NØVA.
— Це багато.
— Для людей — так. Для Всесвіту — одна мить.
Раптом один із древніх терміналів активувався сам собою.
На екрані з'явився символ, якого Лея раніше не бачила: золоте коло, всередині якого мерехтіло сім зірок.
— Що це?
— Архів Першого Союзу, — відповіла NØVA. — Найважливіші знання Творців.
Лея торкнулася символу.
Навколо неї зник корабель.
Вона опинилася посеред гігантської зали зі світла.
Перед нею стояли істоти, схожі на людей, але створені з енергії.
Одна з них зробила крок уперед.
— Вітаємо тебе, Лея із Землі.
— Ви... Творці?
— Колись нас так називали.
— Як зупинити Пожирача Світла?
Істота мовчала кілька секунд.
— Його неможливо знищити зброєю.
— Тоді як?
— Він народився разом зі Всесвітом. Він не ворог. Він частина рівноваги.
Лея не могла повірити.
— Ви хочете сказати, що він просто виконує свою роль?
— Так. Але дещо змінилося. Щось порушило баланс.
Перед нею виникла нова карта.
На ній світилася одна-єдина планета.
Незнайома планета на самому краю відомого космосу.
— Там почалася проблема, — сказав Творець.
— Що знаходиться на цій планеті?
— Те, що не повинно було прокинутися.
У цей момент видіння обірвалося.
Лея знову стояла на борту «Арки Світанку».
Сирени лунали по всьому кораблю.
— Що сталося? — вигукнула вона.
Голос NØVA звучав незвично напружено:
— Ми більше не самі.
На головному екрані з'явилося зображення.
Поряд із планетою зависли десятки величезних кораблів.
Але вони не належали Творцям.
І не були людськими.
Їхні чорні корпуси поглинали світло навколо себе.
У центрі флоту знаходився корабель розміром із невеликий місяць.
І раптом на екрані з'явилося обличчя невідомої жінки.
Її очі світилися срібним світлом.
— Нарешті ми вас знайшли, — сказала вона.
— Хто ви? — запитала Лея.
Незнайомка усміхнулася.
— Ми — Вартові Межі. І якщо ви справді пробудили Арку Світанку... то Всесвіт перебуває у значно більшій небезпеці, ніж ви думаєте.
Екран згас.
А разом із ним на карті з'явилася нова позначка.
Не одна.
Не десять.
А тисячі.
Тисячі червоних точок почали запалюватися по всій галактиці.
І кожна з них рухалася.
У бік Землі.