Таємниця

Частина 1

 Таємниця

Вані наснився сьогодні страшний сон. Він стоїть на галявині, перед незвичайним замком і раптом земля прогинається під його ногами і він перетворюється на потужного дракона, який росте з великою швидкістю, досягає висоти хмарочоса, на даху якого знаходиться людина з мечем. Ця маленька істота хоче битися з ним. Він піднімає меч і намагається відрубати йому голову. У цей момент дракон, роззявнувши пащу, випускає вогненний потік на богатиря в шоломі. ....
Ваня прокинувся в холодному поту і озирнувся навколо. Звична обстановка оточували його.  Він ліниво потягнувся і пішов у ванну кімнату, щоб привести себе до ладу перед прийдешнім днем, тим паче, що сьогодні має приїхати його сестра і в його мами День народження. Але що подарувати їй? Він ще добре не знав її смаку і для нього його перший подарунок було важко вибрати. Він вчора довго думав про це і нарешті вирішив замовити їй торт, прикрашений зверху фігурою дракона, щоб вона знала - цей подарунок від нього. Він довго вибирав начинку торта і радився  з фахівцем по телефону, найбільше йому сподобалася з вишні та персиків, вгорі прикрашена полуницею. Ваня навіть на мить уявив, як вона куштує торт і від задоволення муржить  свої чудові оченята... Цікаво буде бачити, який подарунок зробить мамі сестра! Вона здалася йому дуже гарною і приємною дівчиною. Не дай боже хтось посміє її образити, то матиме справу, звісно, насамперед із ним.....
До замку Яхуна підкотила червона машина і людина в чорному вийшла з машини та постукала у двері... Це був Ед. Він залишив доньку в замку і вирішив сам зайнятися цією справою без зволікання.
Йому відчинив робот і запросив увійти
- Прооооооходьте, буууууудуть лааааска!
- Запросіть, будь ласка, пані Санту, я хочу з нею поговорити. 
Робот пішов виконувати доручення. Ед сів на диван у залі й почав розглядати архітектуру цієї незвичайної конструкції. 
- Чорт візьми, а тут досить непогано! Відразу видно, що господар любить жити на широку ногу.
- Хто мене питає,- до зали увійшла леді в білій довгій сукні та з маленьким песиком на руках. 
- Це я, люба! Прийшов привітати тебе з Днем народження,- з галантністю кавалера проспівав Ед.
Дама, побачивши чоловіка, що прийшов, одразу засмутилася і здавалося, що вона ось-ось вибухне. 
- Ти мене називаєш дорогою? Після того, що так не чесно вчинив зі мною і моїми дітьми?
Забирайся геть! Я не хочу тебе ні бачити і ні чути! Забудь за мене й Олену.
- Я на твоєму місці не кип'ятився б так, адже в нас є багато що сказати одне одному. До речі, Олена погодилася жити зі мною. Вона зараз живе в моєму домі...
- Так, що ти кажеш? Не вірю,- грізно подивилася вона на чоловіка. 
У цей момент двері відчинилися і робот заніс торт, який був принесений для святкування Дня народження. Це була казковокрасива споруда, нагорі якої стояв дракон. Санта трохи розслабилася і показала на стіл роботу
- Залиш його там!
- Ну, ось, бачиш уже навіть торт готовий... для чого скандалити?
- Мамо, що відбувається, - до зали увійшов Ваня в новому чорному костюмі з метеликом, - А це хто такий і чому він тут?
- Молодий чоловіче, я попрошу вас поводитися скромніше, бо ми всі тут одна сім'я!
- А, це ти сучий син, той що був на похоронах у Олени? До речі, я щось не бачу її, - він запитально подивився на маму.
- - Ед мені сказав, що Олена житиме з ним,- опустивши голову, промовила жінка. 
- Що за маячня! Я тільки вчора з нею говорив і вона мені підтвердила, що згодна прийти сьогодні до нас... Коли і в який час вона змогла змінити своє рішення?
Ваня підійшов до столу, на якому стояв торт, і замилувався шедевром кулінарії, потім щось згадав і сказав непрошеному гостеві
- Я зараз поїду з тобою, щоб провідати сестру і все запитати в неї!
Ед встав і грубо відповів 
- Я тебе поки що не запрошував до себе в гості! Будь скромнішим. Тобі твоя мама не розповідала, хто я є насправді? Я грізний маг!
Він створив кулю з повітря руками і запустив її в одну з ваз, що стояла на столі... Ваза розсипалася на друзки від сильного удару, а песик, що до цього мирно дрімав на руках господині, впав на підлогу й побіг до Еда, гавкаючи, він схопив його за штанину зубами й почав тягти до себе щосили, упираючись... Єд відкинув її одним ударом, і вона вдарилася об підлогу.
- Чесі, моя рідна, - побігла дама до неї і присіла, щоб взяти її на руки.
Усе це сталося так швидко, що ніхто не помітив, як зі сходів до зали спустився Яхун, розбуджений усім цим шумом
- Як ти посмів з'явитися сюди,- запитав він гостя з явним роздратуванням. Потім натиснув на пульт і відкрилася в стіні схованка зі зброєю. Він дістав пістолет і навів його на Еда:
- Негайно покинь мій дім! Забирайся. Щоб я бачив тебе тут востаннє!
Той нічого не кажучи повільно пішов до дверей і зник за ними.
- Здається, я підійшов вчасно, - зауважив господар будинку і подивився на Санту, яка обійняла свого сина. 
- Але свято все одно відбудеться! Але де ж наш Ренті? Я вже його цілу годину шукаю і з ніг збився... Де він міг подітися?

Частина 2 
Нова ера

- Як мені назад потрапити до Яхуна, - думав Ренті, заходячи в будинок, де мав відбутися бенкет. 
Старець, який супроводжував його так і не з'явився. Він навіть не знав, що йому зараз робити. Навколо незнайомі люди. До нього підійшла молода дівчина і сказала
- Проходьте будь ласка! Ви від сім'ї нареченого чи нареченої?
Молода японка запитала його про це, щоб знати, де його посадити. Щоб відповісти їй, довелося знайти перекладача японської мови і встановити на пульті.
- Від нареченого,- не замислюючись сказав робот і пішов за дівчиною до місця.Тут уже сиділо багато людей і жваво перемовлялися один з одним. Його місце опинилося біля одного літнього чоловіка, що постійно покашлював, він подивився уважно на Ренті й просунувся, даючи йому місце на килимі, зручно сівши, прийнявши позу лотоса. Перед гостями поставили страву. Телефон Ренті раптом задзвонив. І всі звернули увагу на нього, а не на молодих, які сиділи на найпочеснішому місці, біля богів.Робот судорожно шукав кнопку, але ніяк не міг знайти. А телефон усе дзвонив. запанувала тиша і всі чекали, що скаже старший лорд.
Навпроти молодят за столом сидів старий чоловік.Він був високого зросту з сивим довгим до плечей волоссям.Обличчя його було вкрите шрамами.Він дивився прямо на Ренті. Від його погляду мурашки поповзли по шкірі. Нарешті лорд встав і вимовив голосно:
- Що за диво тут? Звідки воно взялося? Чому мені не доповіли про нього?
- Ми вперше його бачимо,- по черзі, навперебій залепетали два служивих, що сиділи по обидва боки від нього.
- Взяти його і зв'язати негайно, - наказав лорд їм, - Потім я його допитаю!
Ренті, відчувши, що щось недобре відбуватиметься, підхопився і почав тікати, увімкнувши свої ролики, вони зараз були в нього на ногах і він міг швидко пересуватися. На дорозі він натрапив на старого, що віз на продаж фрукти, і збив його з ніг, але не зміг йому допомогти встати, тому що служиві гналися за ним, і не міг зупинитися. Попереду з'явилася стежка, яка вела до лісу, і він полегшено зітхнув і попрямував на роликах туди. Він перестрибував через каміння на дорозі, об'їжджав пеньки і дерева, мало не збив знайомого старця, зупинившись, сказав:
- Отче, за мною женуться самураї....Допоможи, рідний!
- Ходімо, я тебе сховаю від охоронців лорда. Швииииидко!
Вони відійшли вбік від дороги, і недалеко він побачив старе величезне дерево. Старець підійшов до нього й відчинив вхід до печери, що була під корінням старого дерева, і вони сховалися там.
Було чутно, як пробігали стежкою люди і про щось говорили, але потім усе вщухло. Ще почекавши з годину, робот нарешті вийшов з укриття і, подякувавши старцю, повернувся назад кленовою доріжкою на колишнє місце, з якого перемістився у свою спальню. 
Опинившись у спальні на своєму ліжку, він не повірив, що з ним трапилася така цікава пригода.
- Якщо розповім комусь то не повірять....