3

«Секрети бувають для смертних страшними,

Прийде якось звір і ввірветься щосили.

Цим звіром і буде страшніший секрет,

Правда якого ламає хребет.»

©Kara Star

✨

— Що?! Тату, ти знущаєшся?! Мені здається, це було достатньою карою!

— Вийди з кабінету! Не виводь мене з себе!

Юджин вийшов, а Рудий спитав: 

— Як мені її покарати?

Девід дав йому батіг і сказав: 

— Ти знаєш, що з цим робити.

Двері кабінету ззовні зачинились. Охоронець іде коридором, не підозрюючи, що за ним стежить Юджин.

— А ти куди намилився? — дивився хлопець пронизливим поглядом, перегнавши охоронця.

— Геть з дороги! — Рудий штовхнув його вбік, той упав, а він увійшов до палати.

Різко схопивши Лару за волосся, прив'язав на червоний хрест у стіні.

— Ну що ж, ти сама на це напросилася!

Чоловік ударив її три рази по ногах, один — по руці і тільки хотів додати їй в обличчя, як у палату поспіхом залітає Юджин:

— Я сам її доб'ю, а ти йди!

— Ні, любий, тут точно якийсь каверз, я тобі не вірю!

Хлопчина вириває з рук охоронця батіг і за секунду Ларі забезпечені гострі відчуття.

— А ти не промах, хлопче! — поплескав він Юджина по спині і вийшов із палати.

Хлопець одразу ж кинувся розв'язувати Лару.

— Чого ти вдарив? Це так боляче... — дівчина ледве стримувала сльози.

— Пробач, інакше б він не повірив.

Юджину було страшно дивитись на рани Лари, але час назад не повернути. Він підняв її на руки та поклав на ліжко. Кров повільно стікала із тіла хрупкої дівчини, яка ніколи раніше не відчувала подібного. Зрозумівши, що рани треба чимось обробити, Юджин вийшов із палати у пошуках спирту чи зеленки.

Тим часом, охоронець ішов до директора доповідати про успіхи його сина.

— У мене є чудова новина для вас! — увійшов до кабінету.

Девід сидів на кріслі і курив табак.

— І що це за новина?

— Ваш син мене здивував. Забіг у палату і повідомив, що сам закінчить мою розпочату справу.

— Яблуко від яблуні далеко не падає. — випустив він дим з рота.

Щоб відзначити успіхи сина, Девід запропонував разом покурити бамбук. Спочатку Рудий ламався, відмовками, що він на роботі, але директору все ж таки вдалося його переконати. У не зовсім тверезому стані охоронець вийшов у коридор.

За розкладом Лукас знову мав підготовлювати до наступного кроку Адріану черговим уколом. Відчиняє двері і ловить на собі її зловісний погляд, з'єднаний зі сльозами. Не можна було не помітити рани на руках від сильно прикутих наручників. Але все-таки хлопець вирішив не відволікатися, адже батько розсердиться.

— Як то кажуть: «Зробив діло, гуляй сміло!» — пробігли думки по стінкам мозгу.

Він набирає ліки у шприц і закочує рукав.

— Що це?

Лукас вирішив не зважати на її слова. Майже встромив голку в шкіру, як раптом відчув різкий біль.

— Зараза! Ти мене вкусила!

З підставки впала добавка ліків і розбилася.

— Я спитала, що це?! — вже криком заявила вона.

— Ліки для появи мозгів, щоб не кусалася! — заговоривши їй зуби, він швидко зробив укол, усміхнувся й подався до дверей. Вона провела його злісним і скривдженим поглядом.

— Ну і начхати! А мені що з того? — струснув він волосся і з піднятою головою попрямував уперед коридором. — Тим більше, як сказав батько, вона хвора, а по ній це видно, їй потрібні уколи. Не розумію, чому вона так відреагувала, це для її блага. У будь-якому разі, татко буде задоволений.

Знайшовши зеленку, Юджин обернувся, щоб попрямувати назад до Лари, але раптом побачив батька.

— Як твої справи з роботою, сину мій? — Девід приобійняв Юджина.

— Тату, а що то за дівчата?

— Які саме?

— Ті, яких сьогодні два охоронці з твого джипа тягли.

— Яка тобі різниця? Все, сину, іди куди йшов, в мене багато роботи.

— Але тат..

— Я сказав не лізь! Це не твоя справа!

— Секрети? Знову щось замислюєш, так?