— Тебе прийняли до нашої родини, — ледь чутно промовила Лулу, і на її мордочці з’явилася задоволена усмішка. — Нуте, я думаю, що моя родина має рацію. У тебе повинен бути свій прекрасний і незвичайний дім, куди приходитиме вся моя родина. А на вершині цього дому ми покладемо ось цю фуражку, яка зараз у мене на голові. Ти не будеш самотнім, і ми покажемо тобі весь острів.
— Думаю, на вершині Даткан йому дуже сподобається! — знову сказала мавпа з сусіднього дерева. У ту ж мить інші мавпи закивали, погоджуючись із цим рішенням.
— Це місце, де кожен із нашої родини може рано-вранці зустріти сонце або пізно ввечері провести його, милуючись заходом, — тихо сказала Лулу. Нут помітив, як у її очах блиснули сльози. — Для мене велика честь збудувати на вершині Даткан дім для мого друга й рятівника Нута! — вже голосно пропищала вона.
Мавпи від радості й захвату почали стрибати по гілках, висловлюючи своє захоплення.
Не затримуючись ані на мить, Лулу під радісні вигуки своєї родини стала перестрибувати на сусідні дерева. І вже зовсім скоро хом’як чув лише шум величезного й незвичайного лісу, який називався джунглями.
Високо над землею вони пролітали над тиграми, слонами й носорогами. Поруч майоріли дивовижні й красиві птахи. Особливо вражали своєю яскравістю великі й малі папуги. Для Нута все це було незвичним, галасливим і водночас неймовірно красивим видовищем.
Майже всю дорогу, під час довгих стрибків із гілки на гілку, Нут однією лапкою тримався за Лулу, а іншою притримував на її голові капітанську фуражку, боячись, що вона може впасти вниз.
— Ми майже на місці — на вершині Даткан! — вигукнула Лулу, показуючи лапкою на дерева, що росли високо на величезній яскравій скелі.

Через деякий час друзі подолали решту шляху, і Лулу підвела Нута до величезного дерева, на якому росли горіхи. Приблизно посеред стовбура, на одній із потужних гілок, була заглибина, що вела всередину дерева. Нут одразу помітив, ніби сама природа знала про його появу й приготувала для нього готовий дім.
— Тобі подобається? — запитала Лулу й уважно подивилася на хом’яка.
— Неймовірне місце! І до того ж… це ж бразильський горіх! — із захопленням промовив Нут. — Я бачив таке дерево по телевізору.
— Горіх як горіх, — здивовано відповіла Лулу. — Я не знаю, що таке телевізор, але знаю одне: для тебе цей дім буде найкращим місцем на всьому острові, — упевнено сказала вона й тепло усміхнулася.
— Так, — погодився хом’як і міцно обійняв Лулу. — Я навіть не знаю, що б робив тут, якби не зустрів тебе.
— Нас звели зорі, які ми можемо побачити лише вночі, — ледь чутно сказала мавпа й вказала пальцем на небо. — Удень вони сплять удома. А коли зорі сплять, вони світяться. Удень їх не видно, бо в цей час вони роблять добро.
Лулу підхопила Нута й посадила собі на плече. За кілька стрибків вони опинилися на вершині горіхового дерева, звідки відкривався прекрасний краєвид на цю частину острова.
Навколо було так красиво, що в Нута навіть трохи закрутилася голова. Усюди простягалася густа зелень. Над ними літали яскраві птахи й папуги. На сусідніх деревах сиділи мавпи й усміхалися. Деякі привітно махали їм лапками. Вдалині, з різних боків острова, виднілося ще кілька таких самих зелених і красивих островів.
— Вождь дозволив тобі оселитися тут, — тихо сказала Лулу, відчуваючи, як її переповнює хвилювання. — А це велика честь — і для тебе, і для мене. Тут завжди буде хтось із нашої родини.
— Дякую, — відповів Нут, відчуваючи, як усередині переповнюються почуття. — Лулу, величезне тобі спасибі за допомогу і за новий дім.
— Це я маю дякувати тобі, — усміхнулася мавпа. — Ти й капітанська фуражка врятували мені життя.

✨ Якщо ця історія зігріла вам серце — пригода лише починається.
Запрошуємо у чарівний світ серії про кота Маркіза де Рішельє —
вишуканого аристократа з гострим розумом, тонким гумором і великим серцем.
На вас чекають захопливі пригоди, магія, небезпека і справжня дружба,
історії, які однаково захоплюють і дітей, і дорослих.
Це казки, які хочеться перечитувати — і дарувати.
📖 Серія книг про кота Маркіза де Рішельє вже доступна в інтернет-магазинах.
Відкрийте нову улюблену історію вже сьогодні.