Нут і капітан. Шлях до порятунку. Книга 2

Розділ 12. КАМІННЯ В ШАФІ

Факел освітив доволі велику кімнату, в якій стояли ліжко, стіл і два стільці.

— Якщо тут стоїть ліжко, значить, капітан спить саме тут. І він може прийти будь-якої миті, — уголос підтвердив Том свої думки й з тривогою подивився на Лулу, яка стояла біля шафи й дивилася на двері.

Протилежний бік також був закладений камінням, як і вхід. Лише там, замість ще одних дверей із корабля чи яхти, стояла широка шафа.

Нут щось пропищав і почав показувати лапкою на стілець, який стояв поруч із ними.

— Так, мій друже, — погодився з ним капітан, — я теж подумав, що про всяк випадок треба підперти двері. Капітан піратського корабля може зайти сюди будь-якої хвилини.

Том підсунув стілець під двері, уперши його просто під ручку.

— Стілець міцний і дерев’яний. Якийсь час він їх затримає, але ненадовго, — із сумом звернувся капітан до хом’ячка, погладивши його по голові. — Ми обов’язково щось придумаємо.

Озирнувшись, Том не побачив нічого, що могло б допомогти їм захиститися. Тут не було ні рушниці, ні чогось іншого, що могло б відлякати піратів. У його кишені лежало кілька готових шматків динаміту, які він міг підпалити й кинути за двері. Але тоді він лише обвалить кам’яні стіни біля входу й надовго замкне їх у цій кімнаті.

— Може, щось знайдемо в шафі? — запитав Том у Лулу, яка віддано продовжувала дивитися йому в очі, сподіваючись, що капітан обов’язково щось придумає.

Том відчинив перші дверцята й не побачив нічого, окрім вішалок з одягом.

— Вішалками й сорочками ми точно не зможемо себе захистити, — промовив капітан і всміхнувся. — Ними, Нуте, ми можемо хіба що мух ганяти.

За другими дверцятами на полицях лежали книги та різний дрібний мотлох, який лише займав місце й не становив для Тома жодного інтересу.

— Цим дріб’язком навіть не жбурнеш у піратів, які бігтимуть на тебе, — уже з сумом сказав Том, і в його погляді можна було побачити розпач.

Нут знову щось пропищав, але капітан не розумів, що той хотів сказати. Він лише зреагував на лапку хом’ячка, якою той показував у бік дверей.

— Ми не можемо вийти туди зараз, — сказав Том. — Якщо пощастить — лише коли настане ніч і всі пірати заснуть. Це найкращий варіант. І ми не могли взяти із собою мотузку. Якби вони її побачили, то просто влаштували б засідку й дочекалися, коли ми підніматимемося нею нагору. Це теж не вихід.

Капітан бачив, як Нут сумним поглядом подивився на нього, а потім на Лулу. Хом’ячок хотів передати Лулу те, що почув від Тома, але не хотів засмучувати мавпочку. Він мовчав, розуміючи, в яку пастку вони потрапили, і що врятувати їх може лише одне — якщо капітан не захоче зайти до цієї кімнати до глибокої ночі.

Том відчинив останні дверцята шафи. Тут не стояло нічого, окрім великого сірого ящика, який був трохи вищий за його зріст. Усередині було щось важке, і настрій капітана одразу піднявся.

— Нуте, Лулу, можливо, тут є щось, що допоможе нам хоча б на деякий час затримати піратів, — радісно промовив капітан і, напружившись, почав витягувати ящик у кімнату.

Він став на другий стілець і освітив ящик зверху. Усередині лежало каміння, і це дуже здивувало Тома.

— Тут щось не так, — замислено промовив він. — Навіщо тримати каміння у високому ящику в шафі? Це якась нісенітниця, — додав Том і тут же взявся витягувати ящик далі.

Ящик був важкий і незручний.

— Під камінням точно щось сховано. Може, коштовності? — продовжував говорити Том, сподіваючись, що вони обов’язково щось знайдуть.

Мавпочка й хом’ячок намагалися допомогти капітану, але Том розумів, що вони лише трохи заважають йому, і боявся, щоб вони не поранилися.

Нарешті показався край ящика, і тепер можна було спокійно залізти в нього, щоб поритися під камінням і зрозуміти, що капітан корабля ховає під ними. Том знову став на стілець і освітив факелом усередину ящика.

— Цього просто не може бути! — із захватом вигукнув він і голосно засміявся.

Нут стояв поруч із мавпочкою й не розумів захвату капітана. Він бачив лише те, що факел поступово догорав, і вже зовсім скоро вони опиняться в темній і холодній кімнаті.

                      

Якщо ця історія зігріла вам серце — пригода лише починається.
Запрошуємо у чарівний світ серії про кота Маркіза де Рішельє
вишуканого аристократа з гострим розумом, тонким гумором і великим серцем.

На вас чекають захопливі пригоди, магія, небезпека і справжня дружба,
історії, які однаково захоплюють і дітей, і дорослих.
Це казки, які хочеться перечитувати — і дарувати.

 

📖 Серія книг про кота Маркіза де Рішельє вже доступна в інтернет-магазинах.
Відкрийте нову улюблену історію вже сьогодні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше