Нуту насилу вдалося сховатися від переслідувачів.
Тупіт численних ніг гримів десь позаду, луною відбиваючись від кам’яних стін. Від цього шуму хотілося бігти ще швидше — пірнати в кожну щілину, в кожну тінь, аби тільки не опинитися в чиїхось грубих руках.
Швидше… ще трішки… — думав хом’як, відчуваючи, як лапки починають утомлюватися.
Через деякий час він зрозумів, що шум залишився позаду. Нут збавив біг і обережно виглянув з-за бочок. Нікого.

Тиша була така несподівана, що він навіть завмер на секунду, прислухаючись.
Тепер найважче — збагнути, куди бігти далі.
На щастя, зовсім скоро він помітив дерев’яний пірс. Поряд темнів знайомий силует корабля. Нут видихнув і, не гаючи ні секунди, помчав туди.
Том увесь цей час напружено вдивлявся в тіні печери. Він майже не моргав, боячись пропустити хоч найменший рух.
І раптом — знайомий силует.
Зустріч була така емоційна, що капітан навіть заплющив очі, відчувши, як щось маленьке й живе знову опинилося поруч із ним.
— Я дуже хвилювався за вас, — тихо сказав Том, намагаючись утримати голос спокійним.
Нут радісно пискнув, але відразу завмер.
Мавпи все ще сиділи в клітках і тихо спостерігали за ними. А Лулу… Лулу ніде не було.
Хом’як заметався поглядом, розмахуючи лапками, наче міг покликати її самими жестами.
— Ні, твоєї подруги ще не було, — сказав Том, одразу зрозумівши його тривогу. — Ти чекав, що вона прийде раніше, так?
Нут швидко закивав.
У клітках зчинився тривожний шум. Мавпи починали розуміти, що Лулу могла потрапити до рук піратів. Їхні голоси ставали гучніші, неспокійніші. То був їхній єдиний шанс, і всі це відчували.
— Тихіше… тихіше… — шепотів Том, махаючи руками.
Але мавпи вже не могли мовчати.
На щастя, на цей шум ніхто не звернув уваги. Команда корабля «Різо» веселилася біля вогню, розповідала байки, сміялася так голосно, наче весь світ належав тільки їм.
Час тягнувся нестерпно довго. І коли майже всі вже почали втрачати надію, у тіні з’явилася тінь.
По трапу піднялася перелякана, трохи тремтяча Лулу. У руці вона стискала ключі і відразу простягнула їх Тому.
— Я думала, що більше ніколи не знайду дорогу назад… — прошепотіла вона.
В її очах блищали сльози.
Том на мить заплющив очі, а потім прислухався до шуму біля вогню. Ніхто не йшов у їхній бік.
— Нам треба повертатися тією ж дорогою, — тихо сказав він, звертаючись до мавп.
Нут відразу щось швидко пропищав Лулу. Вона відповіла жестами й короткими звуками, і мавпи дружно закивали, ніби зрозуміли все з першого разу.
Том дивився на це зі щирим подивом. Він навіть не уявляв, що тварини можуть бути такі розумні й згуртовані.
Замки клацали один за одним. Мавпи виходили з кліток і тихо, без метушні, йшли за Лулу уздовж стіни печери до канату. Ні крику, ні паніки — тільки обережні рухи.
Коли клітки спорожніли, Том і Нут пішли останніми.
Підйом виявився важким. Том зупинявся, переводив подих, чіплявся за виступи й коріння дерев, що росли просто зі скелі. Але він не скаржився.
Діставшись вершини, капітан швидко підняв мотузку й відв’язав її від дерева.
— Хай гадають, як ми це зробили, — пробурмотів він.
І тут сталося те, чого він зовсім не очікував.

Кожна звільнена мавпа підходила до нього, клала руку на плече й кивала головою. Одна за одною. Мовчки. З вдячністю.
Том стояв, не знаючи, що сказати. Поки перед ним не залишилася одна Лулу. Вона усміхалася. Її погляд був світлий і по-справжньому щасливий.
— Я тебе розумію, — сказав капітан і погладив її по голові. — Це справжнє щастя — звільнити свою сім’ю.
Після цих слів Нут помітив, що капітан про щось замислився і став серйозним.
— А тепер нам треба повертатися додому й добре подумати, що робити далі. Пірати почнуть шукати тих, хто відчинив клітки. І просто так вони цього не залишать.
Нут стрибнув на плече Лулу, й тихо пропищав їй просто у вухо:
— Ми повертаємося на вершину. У дім.
І вперше за довгий час це слово — дім — пролунало по-справжньому спокійно.

✨ Якщо ця історія зігріла вам серце — пригода лише починається.
Запрошуємо у чарівний світ серії про кота Маркіза де Рішельє —
вишуканого аристократа з гострим розумом, тонким гумором і великим серцем.
На вас чекають захопливі пригоди, магія, небезпека і справжня дружба,
історії, які однаково захоплюють і дітей, і дорослих.
Це казки, які хочеться перечитувати — і дарувати.
📖 Серія книг про кота Маркіза де Рішельє вже доступна в інтернет-магазинах.
Відкрийте нову улюблену історію вже сьогодні.