З цього боку острова берег виглядав зовсім інакше.
Перед ними розкинулося безліч невеликих скель — різних за висотою та шириною. Одні були низькими й майже рівними, по них, за бажання, можна було бігати без особливого страху. Інші ж здіймалися гострими, нерівними виступами й виглядали загрозливо, ніби попереджали: сюди краще не лізти.
Нуту здалося, що ці скелі складаються з тисяч чорних і сірих кам’яних бурульок, які стирчать угору. Навіть невеликі хвилі, вдаряючись об них, розліталися в сторони розсипом бризок — великими й зовсім крихітними. Вода виблискувала на сонці, та від цього видовище не ставало менш небезпечним.
— А он і яхта! — вигукнув капітан і показав рукою вперед.
Між двома невеликими скелями, майже біля самого берега, стояла яхта. Вона була назавжди насаджена днищем на гостру поверхню, наче хтось обережно поставив її туди й забув забрати. Ніс яхти був трохи піднятий, і складалося відчуття, ніби вона ось-ось перестрибне через каміння та м’яко приземлиться на піщаний берег.

Нут придивився й здивовано присвиснув.
Яхта була в кілька разів більша за ту, що належала Тому.
— Нею керував дуже досвідчений капітан, — промовив Том, уважно розглядаючи судно. — Він зумів на хвилях пройти між цими острівцями й дістатися до самого берега. Саме це й урятувало їх.
Капітан на секунду замислився.
— Завдяки близькості до берега він зміг винести інструменти й запаси на острів. Схоже, змінити курс було неможливо… Або острів просто виник перед ними в непроглядній темряві.
Лулу підбігла до нього й почала смикати за штанину, показуючи рукою далі вздовж берега. У її рухах було нетерпіння, ніби вона квапилася поділитися чимось важливим.
— Дивовижно! — вигукнув Том, помітивши в стороні, на невеликому узвишші, крихітний будиночок. — Похоже, тут теж жили люди.
Будиночок і справді був дуже маленький.

Усередині знаходилися три дерев’яні ліжка, збиті зі стовбурів дерев. Їхні верхівки були акуратно зрізані, через що лежаки вийшли рівними й плоскими. У стіни були вставлені вікна, зняті з яхти, а в єдиній кімнаті стояла шафа, теж перенесена з корабля. У ній висів тільки чоловічий одяг.
Зовні, зовсім поруч, у неглибокій печері розташовувалася кухня — її, як і все інше, також перенесли просто з яхти.
— Тут жили матроси, — уточнив Том. — Вони облаштували все ґрунтовно. Видно, що це місце використовувалося довго.
Лулу дивилася на будиночок мовчки.
На цьому острові вона була всього один раз. Тоді буря зламала дерево, на якому вона сиділа разом з іншими мавпами, і вони опинилися в океані. Хвилі були сильні, а страх — ще сильніший. Через деякий час їх винесло на найближчий острів. Саме сюди.
Тепер Лулу знову була тут.
Вона пригадала, як тоді вони весь час сиділи на іншому боці острова, де люди палили вогонь. Мавпи боялися підходити близько й лише зрідка піднімалися нагору. Саме тоді вони й виявили великий дім — той самий, що Лулу пізніше показала своїм новим друзям.
У пам’яті сплив і день повернення додому.
То був тихий, сонячний день. Одна з подруг помітила, як легкі хвилі несуть листя в бік їхнього острова. Мавпи довго не думали. Поки поряд не було людей, вони зіштовхнули у воду велику пластикову штуку, в яку люди наливали воду й лежали в ній.
Вони не знали, що люди називали це ванною. Та розуміли головне — вона не потоне.
Легкий пластик поволі поніс їх по воді, назад, до рідного острова. Усе, що Лулу запам’ятала з того дня, — це гучні, обурені крики чоловіка на березі. Він розмахував руками, а в його голосі було стільки злості й подиву, ніби в нього відібрали не просто річ, а цілий шматочок світу.
Лулу тихо пирхнула, згадавши це.
Нут подивився на неї й раптом зрозумів: для неї цей острів був не просто місцем. Він зберігав страх, спасіння й дорогу додому.
А значить — усе це їм ще знадобиться.

✨ Якщо ця історія зігріла вам серце — пригода лише починається.
Запрошуємо у чарівний світ серії про кота Маркіза де Рішельє —
вишуканого аристократа з гострим розумом, тонким гумором і великим серцем.
На вас чекають захопливі пригоди, магія, небезпека і справжня дружба,
історії, які однаково захоплюють і дітей, і дорослих.
Це казки, які хочеться перечитувати — і дарувати.
📖 Серія книг про кота Маркіза де Рішельє вже доступна в інтернет-магазинах.
Відкрийте нову улюблену історію вже сьогодні.