Глава 16 — Кров на простирадлах

«Рев у вогні»

Девіз Бахраджа

Вранці в замку стояла тиша. Гості, зморені довгим і пишним святом, спали міцним сном.

У розкішній спальні Каїд і Селіна лежали, притиснувшись одне до одного. Шовк був м’яким і прохолодним, мов перший сніг, а їхнє дихання зливалося в один тихий ритм. Ззовні спокій подружжя стерегли четверо вартових. Серед них вирізнялася Дрін, вірна захисниця принцеси. Її пильні очі не відривалися від дверей, а рука лежала на руків’ї меча, готова будь-якої миті стати на захист своєї пані.

Сім’я Аурлен спала в іншому крилі замку, набираючись сил перед прийдешнім днем. Еліан лежав у своїй кімнаті, втупившись у стелю. Він не стулив очей ні на хвилину. Волосся розсипалося по подушці, а під колись виразними очима застигли темні тіні. На його обличчі суперечливо відбивалися почуття. Він то плакав, то сміявся, катуючи розум довгими роздумами.

Обід настав швидко, а вчорашнє свято відгукувалося лише п’яною пам’яттю гостей, ніби його й не було.

Імперські карети одна за одною почали покидати внутрішній двір. Багато леді й лордів від’їжджали з Останнього Притулку, повертаючись у свої володіння. Шах Фахраддін, зі стомленим і задумливим обличчям, неквапливо їв за довгим столом, розмовляючи з намісником.

— Ваша величносте, — саїд Гімаді злегка схилив голову, склавши руки перед собою. — Свято вдалося на славу. Гості лишилися задоволені. І, на щастя, все минуло без пригод.

Фахраддін кивнув, задумливо проводячи пальцями по бороді. Він відсунув тарілку далі, ніби та втратила для нього будь-який інтерес.

— Так… аж дивно, як гладко все пройшло, — пробурмотів він. — Мій син і досі не виходив із покоїв?

Гімаді заперечно похитав головою.

— Ні, ваша величносте. Я наказав одразу доповісти, щойно слуги почують їхні голоси, — він дозволив собі ледь помітну усмішку. — Не думаю, що голубки прокинуться раніше заходу. Я цікавився у варти, шлюбна ніч була довгою й пристрасною.

Шах усміхнувся. Він зробив ковток прохолодного вина, затримав його в роті й лише тоді повільно видихнув.

— Це добре, — відкинувся на спинку. — Сподіваюся, сім’я Каїда швидко зійде. Дуже вже хочеться стати дідом.

— Усе в руках Богині, мій шаху.

Фахраддін окинув поглядом майже порожню залу й тяжко зітхнув.

— Не хочеться турбувати спокій молодят, — мовив він після паузи. — Але Великі Сестри просили якнайшвидше провести завершальний обряд. Їм не терпиться повернутися до Обителі.

— Розбудити їх? — уточнив саїд Гімаді, піднявши брову.

Шах коротко кивнув.

— Так. Скажіть слугам, щоб підготували еміра й еміру до обряду. Повідомте імператора про плани на сьогодні. Він не говорив, коли планує їхати?

— Імператор Арвен повідомив, що вони поїдуть одразу після завершення офіційної церемонії.

Фахраддін кивнув знову, ніби підтверджуючи власні думки.

— Гаразд. Тоді й ми не зловживатимемо гостинністю цього місця, — він підняв погляд на намісника. — Надішліть листа Баширу в Кріат. Сьогодні ввечері ми покидаємо Останній Притулок. Нехай готує нові покої й відбере найкращих слуг для еміри.

— Як накажете, ваша величносте, — Гімаді вклонився й відступив, тихо розчинившись у тіні.

Шах лишився один, насолоджуючись митями тиші перед прийдешніми справами.

***

У покої подружжя пролунав стук.

— Перепрошуємо. До вас прийшли слуги за наказом шаха.

Каїд спав мертвим сном і не поворухнувся. Селіна різко підвелася, накинула на себе нічну сорочку. Її рухи були різкі, а очі ще затуманені сном.

— Дайте нам кілька хвилин! — вигукнула вона.

Принцеса швидко впорядковувала волосся й одяг, її погляд метався від дверей до чоловіка, що спав.

— Каїде! Каїде! — шепотіла вона, легенько трусячи його за плече.

— Так… що… що сталося? — сонно пробурмотів він, розплющуючи очі.

— Слуги зараз зайдуть. Одягнися.

Каїд лише позіхнув і всміхнувся:

— Нехай заходять, я їм не заважатиму.

Селіна остовпіла від такої відповіді. Вона швидко накинула покривало, прикривши чоловіка.

— Увійдіть, — гукнула принцеса, намагаючись зберегти рівний голос.

Слуги ступили всередину, несучи одяг, воду й рушники, готові виконати наказ. Вони вишикувалися в ряд і чемно вклонилися.

— Еміро, пройдіть, будь ласка, з нами. Шах наказав підготувати вас і еміра Каїда до весільного обряду, — низько вклонилася одна з прислужниць.

— Нам далеко йти? — ніяково спитала Селіна. — Я в неналежному вигляді.

— Не хвилюйтеся, еміро. До сусідньої кімнати. Там уже готова гаряча ванна й одяг для вас.

Селіна, загорнувшись в об’ємний плащ, вийшла з частиною слуг. За нею рушила й вартова Дрін.