Глава 14 — У передчутті свята

«Краще слухати дзвін келихів, ніж гуркіт мечів»

— Фахраддін Фарахад, шах Бахраджа.

Імператор Арвен і його родина сиділи в тиші за обіднім столом на відкритій підвищеній терасі замку Останній Притулок. Вони виразно вирізнялися серед інших людей білосніжною шкірою, тож часто ловили на собі погляди південної знаті й слуг.

Ранок дихав свіжістю: легкий вітер приносив прохолоду й таємничий аромат. Сонце, що сходило, ледь гріло першими променями. Дрібні піщинки здіймалися від поривів вітру й шкребли по перилах.

Імператор, неквапно допиваючи вино, дивився вдалечінь, занурений у власні думки.

До них повільним, впевненим кроком підійшов намісник замку — саїд Гімаді. Його м’які сандалі шаркали по підлозі, а світлий мішкуватий одяг легко розвівався на вітрі, приховуючи огрядну постать. Він витримав коротку паузу й шанобливо схилився.

— Доброго ранку, імператоре, імператрице, — його голос м’який, трохи сиплуватий. — Сподіваюся, вам вдалося відпочити після довгої дороги?

Лаєтта сиділа під парасолею, тримаючи в руці кубок вина. Ввічливо всміхнувшись, вона привітно кивнула.

— Не хвилюйтеся, саїде, я бадьорий, як ніколи, — не відводячи погляду від обрію, відпив із кубка Арвен.

Гімаді, усміхаючись, повернувся до Селіни.

— Принцесо, ви просто чарівні. Я дуже радий, що саме ви станете нашою емірою.

Селіна тримала голову високо й граційно, та очі металися від нервозності.

— Дякую вам, саїде, — легко вклонилася принцеса.

— Сподіваюся, нам вдасться догодити вам і вашій родині. Велика честь приймати таких знатних гостей, — розплившись в усмішці, розвів руками Гімаді. — Дайте мені знати, якщо вам щось знадобиться.

Арвен примружився, погляд ковзнув по наміснику.

— Уже всі гості прибули?

Гімаді, ледь нахиливши голову на знак пошани, доповів:

— З Альверона вчора ввечері прибула остання карета. Усі в зборі, Ваша Величносте. Тиждень тому ми отримали листа із Обителі від Ордена Богині. До нас їдуть дві Великі Сестри. Гадаю, вони прибудуть до кінця дня.

Арвен відставив порожній келих убік — і слуга одразу наповнив його. Імператор зробив ковток і зиркнув на намісника.

— А де шах Фахраддін і емір Каїд?

Гімаді набрав повітря й відповів без зволікань:

— Родина шаха прибула рано-вранці, ще до сходу сонця. Зараз вони відпочивають у своїх покоях. Я певен, наш шах захоче поговорити з вами.

— Добре, чекатиму від нього звісток, — кивнув Арвен і знову втупився вдалечінь.

Гімаді вклонився й притиснув пухку долоню до грудей.

— Як намісник замку, я хочу від щирого серця подякувати вам за проявлену щедрість. Ви привезли так багато слуг і варти. Це дуже допомагає нам при такому напливі гостей.

— Це ж весілля моєї доньки, — звів брови Арвен. — Я хочу бути певен, що все пройде як слід.

Намісник перевів погляд на обрій, слідом за імператором.

— Гарно, правда? — трохи розвернувся своїм пишним тілом намісник. — В імперії, напевно, таких краєвидів немає.

Арвен відставив кубок і повільно підняв очі на саїда.

— Ви маєте рацію, — легка усмішка торкнулася кутика його губ. — У всьому Альвероні не знайти такого нудного місця. Я вже досить довго дивлюся вдалечінь — і там нічого не відбувається. Суцільний пісок та вітер. Смуток і нудьга.

Сказавши це, імператор неквапно взяв кубок і знову втупився в піщану порожнечу.

Саїд Гімаді почервонів і ледь помітно сіпнувся.

— Перепрошую, ваша величносте, але Останній Притулок — легендарне місце. Цей замок, як і його природа, оспівані в сотнях пісень.

Імператор відпив вина. Не поспішав. Смакував терпкий смак, примружуючись від сонця.

— Та що ви, ніколи не чув. Пробачте моє невігластво, саїде Гімаді. Будьте ласкаві, наспівайте вашу улюблену — можливо, мені вдасться згадати, — з іронією в голосі запропонував імператор.

Намісник і далі дружньо усміхався, але розвів руками:

— На жаль, Богиня не обдарувала мене музичним слухом, та й голос зовсім не годиться. Якщо ваша величність бажає, я можу послати по бардів. Певен, вони повною мірою зможуть втамувати вашу цікавість.

Імператор мовчки продовжив вивчати обрій, занурений у думки.

— Не буду вам більше заважати, змушений відкланятися. Завтра весілля — треба все ретельно перевірити, — схиливши голову, відійшов Гімаді.

Імператор мовчки кивнув йому вслід.

Закінчивши обід, Арвен звернувся до родини:

— Сьогодні довго не гуляйте — виспіться й відпочиньте. Завтра важкий і важливий день. Особливо це стосується тебе, Селіно. Сьогодні Дрін ще побуде з тобою. Завтра я наказав їй спостерігати здалеку й не виділятися.

— Я зрозуміла вас, батьку, — покірно опустила погляд принцеса.