ГЛАВА 16 – ПАДШИЙ ГЕРЦОГ

Група мовчки рухалась вперед, темний коридор повільно поглинав їх. Десь далеко позаду залишилась вантажна платформа - єдиний шлях назад, а тепер навколо були лише металеві стіни материнського корабля і тиша, дивна та неприємна, навіть занадто тиха для такого величезного об'єкта. Попереду йшов Хюлет, у його руці світився планшет із картою: маленька синя точка показувала їхнє місцезнаходження, а десь далеко нагорі знаходилась ціль - вершина корабля, пункт управління. Сандерсон оглянувся:
- Мені одному здається, що тут занадто тихо?
Один із американців відповів:
- Мені здається, що нас уже давно бачать.
Кіборг праворуч повернув телевізорну голову, на екрані мигнули дані сканування:
- Активних цілей поблизу не виявлено.
- Оце мене і лякає, - буркнув Сандерсон.

Вони пройшли ще кілька хвилин, коридор несподівано закінчився, і попереду відкрився величезний зал. Усі завмерли, приміщення було настільки великим, що його межі губилися в темряві. По всьому залу проходили десятки транспортних платформ, по стелі рухалися механічні крани, а десь унизу працювали дивні машини Астро, при цьому фіолетове світло відбивалося від металу. 
- Господи... - прошепотів молодий солдат. - Це ж ціле місто.
Хюлет подивився на карту:
- Ні, це лише один сектор. 
Після цих слів ніхто більше не скаржився, бо всі почали усвідомлювати справжні розміри материнського корабля. І раптом десь у глибині залу пролунав металевий удар, потім ще один, наче щось величезне рухалося серед темряви. Сандерсон одразу перевів зброю вперед:
- Хюлет... скажи мені, що це не охорона.
Хюлет мовчки дивився в темряву, звук ставав усе ближчим. Усі миттєво зайняли позиції: кіборги направили зброю в темряву, американці сховалися за металевими контейнерами, а Сандерсон перевів запобіжник у бойовий режим:
- Мені це не подобається. Дуже не подобається.
Підлога ледь здригнулася, наче десь попереду зробило крок щось дуже важке. Хюлет мовчки дивився вперед і підняв руку:
- Не стріляти, поки не побачимо ціль.
Один із німців нервово засміявся:
- А якщо ціль побачить нас першою?
Хюлет не відповів, у темряві щось ворухнулося - величезний силует, потім другий, третій. Усі затамували подих, і раптом із темряви виїхала гігантська транспортна платформа без охорони та зброї, лише з величезними контейнерами. Сандерсон видихнув:
- Чорт... я вже думав, це якийсь монстр.
Кіборг просканував об'єкт:
- Автоматична транспортна система. Загрози немає. 
Платформа повільно проїхала повз них і зникла в іншому тунелі, але щойно всі трохи розслабилися, як по всьому залу раптом спалахнули фіолетові лампи, а над головами ожили десятки екранів, на яких пробігли дивні символи Астро.
- Що відбувається? - запитав молодий американець.
Хюлет подивився на один із моніторів, його обличчя стало серйозним:
- Патруль. Всі в укриття. Швидко.

Група миттєво розбіглася, хтось сховався за контейнерами, хтось за опорами, хтось заліз під платформу, і через кілька секунд зал знову став тихим. Тоді вони побачили їх: на верхніх переходах, далеко над головою, повільно проходив загін Астро - близько двадцяти солдатів, чия броня світилася слабким фіолетовим світлом, а в руках були енергетичні гвинтівки. Попереду йшов офіцер, вищий за інших, із довгою металевою пластиною за спиною; він зупинився, подивився вниз прямо в зал, Сандерсон завмер, його палець ліг на спусковий гачок. Офіцер стояв нерухомо секунду, потім повернувся, і загін продовжив рух, поступово зникнувши в іншому секторі. Лише після цього всі видихнули.
- Ми були за метр від провалу, - прошепотів один із ізраїльтян.
- За два, - поправив кіборг.
Сандерсон подивився на Хюлета:
- Це нормально для такого корабля?
- Ні, - відповів Хюлет. - Нас повинно було бути важче сховати. Щось не так.
Він знову відкрив карту, де на екрані з'явилися нові маршрути, сотні тунелів та секторів, але раптом одна із позначок привернула його увагу - невідомий сектор без назви, опису чи інформації, просто чорна зона посеред корабля, наче хтось спеціально приховав її.
- Дивно... - сказав Хюлет.
- Що там? - запитав Сандерсон.
- Не знаю, але корабель не хоче показувати мені цей сектор.
Сандерсон усміхнувся:
- Тоді нам точно туди.
Один із американців тихо застогнав:
- Я вже ненавиджу ваші плани.
Хюлет закрив карту і вперше за весь час усміхнувся, що було видно навіть через телевізор:
- Ходімо, подивимося, які секрети вони там сховали.

Група продовжувала рухатися вперед, коридори ставали дедалі ширшими, на стінах з'являлося більше енергетичних ліній, подекуди траплялися величезні герметичні двері. Через деякий час вузький тунель раптово закінчився, попереду відкрився гігантський простір, і всі завмерли.
- Ого... - тихо вимовив молодий американець. 
Перед ними знаходився величезний ангар, настільки великий, що інший край губився десь далеко в темряві. По всій площі стояли транспортні кораблі Астро - десятки, можливо, навіть сотні: одні невеликі, інші нагадували цілі будівлі. Над ангаром безперервно літали вантажні платформи, дрони та механічні крани, усе рухалося й працювало, наче окреме місто всередині корабля.
- Це складський сектор, - пробурмотів один із кіборгів після сканування. - Тут забезпечують більшу частину материнського корабля.
Сандерсон присвиснув:
- Та тут можна розмістити половину армії.
Хюлет уважно дивився вниз, де на платформі працювали десятки солдатів Астро: переносили контейнери, перевіряли транспорт, ремонтували обладнання. Ніхто навіть не підозрював, що прямо над ними знаходиться загін противника.
- Нам пощастило, - тихо сказав один із німців. - Вони нас не бачать.
Хюлет нічого не відповів, його погляд ковзнув по величезних воротах ангара, по рядах кораблів, по транспортних шляхах - він щось обдумував, і саме в цей момент по всьому ангару спалахнуло червоне світло: раз, два, три. Наступної секунди корабель наповнився різким сигналом тривоги, усі здригнулися, солдати Астро внизу миттєво зупинилися, почали озиратися, а на стінах загорілися десятки екранів, на яких фіолетові символи швидко змінювали один одного.
- Що це?! - прошепотів молодий солдат.
Один із кіборгів одразу почав перекладати повідомлення, його екран миготів кілька секунд, потім він різко повернув голову до Хюлета:
- Тривога. Загальнокорабельна тривога.
Сандерсон стиснув зброю:
- Нас знайшли?
- Ні, - відповів кіборг, - причина інша.
У цей момент один із великих екранів ангара змінив зображення, на ньому з'явилася карта корабля, фіолетовий символ і повідомлення: "УВАГА ВСЬОМУ ПЕРСОНАЛУ. НА БОРТ ПРИБУВАЄ АСТРО КОМАНДИР".