Нульова траєкторія

2.1

Тунель був похилим, слизьким від застарілого мастила і неймовірно вузьким. У ньому смерділо мастилом та щурами. Віра Степанівна, міцно притискаючи Сферу до живота, неслася вниз на власній п'ятій точці, набиваючи синці об кожну заклепку. Неймовірно довга хвилина, три сотні матюків, і вона вилетіла звідти, як пробка з пляшки. Впала прямо на купу порожніх каністр. 

Позаду, в металевому горлі сміттєпроводу, вже чулося наростаюче дзижчання, що нагадувало гігантський рій бджіл. Вона подивилася на Сферу. Важка, холодна і абсолютно нікчемна в цю хвилину залізяка. Чому за нею так завзято полюють? В чому її важливість? 

— Віро! Я фіксую критичне зростання твого пульсу, — волав Павлович із годинника.

— Я і так це відчуваю!

— Тобі рекомендовано відпочити та послухати класичну музику. Увімкнути що-небудь для релаксу?

— Ти реально думаєш, що це зараз доречно? — прогарчала жінка, озираючись. — Позаду троє бойових дронів «Газ-Простору». Вони нас на молекули розберуть! А ти класичну музику пропонуєш!

— Допомагаю, чим можу.

— Краще відкривай шлюз! — Віра кинулася до «Циклону», який стояв на платформі. Рідненький! Чекав на неї, як старий вірний пес. Вона ще ніколи не була настільки рада бачити свій сміттєвоз.

— Не можу! — ще гучніше заверещав Павлович у годиннику. — Ці щури з охорони наклали системний замок на весь ангар! Магнітні захвати тримають нас мертвою хваткою, а зовнішні ворота заблоковані! Віро, кидай ту дурну кулю, здавайся, поки не пізно. Послухай голос логіки!

— Це типу твій голос? 

— Так!

— Пізно. Газовики в будь-якому разі не відпустять мене. Ти що бойовиків не дивися? Такі серйозні люди свідків не залишають, — Віра добігла до свого корабля і вручну смикнула важіль аварійного відкриття. Механіка спрацювала зі скреготом, який, здавалося, почув весь порт.

Вона заскочила в кабіну, кинула Сферу на підлогу біля крісла. Та покотилася під педалі, як куля для боулінгу. 

— Павловичу, прогрівай двигуни! — гаркнула вона, хапаючись за штурвал.

— Та навіщо? — скиглив ШІ. — Ворота ангару завтовшки у двадцять сантиметрів армованої сталі! Ми розіб’ємося об них, як яйце об сковорідку!

— Це якщо битися лобом. А ми вдаримо масою! — Віра натиснула на кнопку скидання баласту. — Вмикай форсаж на маневрових, коли я скажу!

Дрони вилетіли з тунелю і почали розвертати свої паралізатори. Віра більше не могла чекати. Вона рвонула важіль на себе. «Циклон» здригнувся, двигуни завили, як поранений звір. Магнітні захвати, що тримали корабель, почали іскрити — вони були розраховані на утримання корабля в спокої, а не на боротьбу з шаленою жінкою, яка втиснула педаль газу в підлогу.

— Віро, ми зараз відірвемо собі днище! — волав Павлович.

— Нове приваримо! — відрізала вона.

Зі страшним металевим стогоном захвати не витримали і лопнули, вириваючи шматки обшивки. «Циклон» хитнувся, але Віра вже вирівняла його носом прямо на зачинені ворота ангару.

— Давай, не підведи! — крикнула вона чи то собі, чи то кораблю.

“Циклон” врізався у ворота. Удар був такої сили, що Сфера на підлозі з гуркотом влетіла в задню перегородку, а саму Віру ледь не викинуло з крісла. Але старий сміттєвоз був спроєктований для того, щоб штовхати багатотонні контейнери з брухтом. Його ніс, посилений сталевими рейками, пробив запірний механізм.

Зовнішні ворота розлетілися, і «Циклон» вивалився у відкритий космос, тягнучи за собою шлейф уламків з ангару.

— Ха! Бачив?! — Віра витерла кров із розбитої під час старту губи. — А ти казав — «здавайся». Ми ще поборимось…

— Я казав, що ти божевільна! — відповів Павлович, його голос тремтів від перешкод. — У нас пошкоджена ліва дюза, герметичність трюму на межі, а в спину нам зараз стрілятимуть усі пушки порту! Все, мені треба помолитися перед смертю. 

— ШІ не потрапляють до раю, Павловичу. 

— Тоді я молитимусь за тебе!

— Ну молись, молись, якщо тобі так спокійніше. Головне, що ми вийшли звідти, — Віра вирівняла корабель і задала курс на Станцію Вільних. — Тепер важливо не розгубити запчастини дорогою. А ти, — вона глянула на Сферу, що нерухомо лежала в кутку, — сподіваюся, ти варта того шматка борту, який я щойно залишила в ангарі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше