6. "Незламний"

Найпрекрасніше у людських відносинах - взаєморозуміння. Коли ви можете спілкуватися один з одним без слів. 

Буяна Іррай

Кронос Аскхар

Я довго вагався, чи варто брати Рубін зі собою. З одного боку, вивести у темний світ дівчину - підвищує її репутацію, як благородної люфенни. Однак, Рубі не належить Темній імперії. Фактично, нульовий народ приписується до світлих, хоча це й досить суперечливо. Тим паче зараз, коли нульові відокремилися від усіх магів.

Моя прихильність допоможе їй зміцнити позиції в імперії, як жінці, але в придачу додасть купу проблем та заздрісників. Від глобальних проблем мені під силу її вберегти, та залишаються люфернни, котрі намагатимуться принизити світлу чарівницю при будь-якій вдалій можливості. Ось у цьому аспекті мені не вдасться бути завжди поруч, щоб оберігати свою нестриману нульову.

Мої роздуми тривали досить довго. Розклавши всі "за" та "проти", вирішив таки піти з нею в імператорський палац. Наш одяг, як і личить парам, мав бути в одній кольоровій гамі. Я обрав найгарніші вбрання, як на мене, для Рубі. Під кожне мав відповідний каптан, їй залишилося лише обрати щось одне з них. Повністю готові до урочистостей, ми побачилися при виході з мого палацу.

На Рубін чудово сиділа наша традиційна сукня. Мене приємно вразило, наскільки гарною вона виглядала у цей момент. Коли відверто, то щоб на ній не було, вона завжди виглядає привабливо. Однак сьогодні по іншому. Сьогодні Рубі мала вигляд розсудливої першої дружини принца, а не легковажної конкубіни. Єдиний мінус, котрий ніяк від неї не забрати - надмірне відчуття справедливості, через котре вона чинить необдумано й ризикує собою.

Мені важко зрозуміти, що її вкусило в той момент, щоб викликати мого брата на поєдинок! Роан серед усіх нас вирізнявся жорстокістю та жагою до битв! Він не був тираном, однак запаленим воїном, що ніколи не відмовлявся від можливості натовкти комусь пику. Батько не заперечував його характеру, однак в правителі Роану шлях зачинений! І саме з ним примудрилася поборотися Рубі.

Глибоко всередині розумів, що вона з ним впорається на магічному рівні. Адже дівчина могла знешкодити мою найсильнішу магію, а Роан від мене добряче відстає у чарах. Однак, я ніколи не направляв смертельні чари на свою нульову. А Роану начхати, кого вбивати. Тому й намагався зупинити цю небезпечну авантюру.

Рубін лише кинула на мене невдоволений погляд, наче кажучи: "Ти серйозно? Думаєш не впораюся?!"

Я стиснув кулаки, збираючи пітьму для відповідної атаки. Але чари не знадобилися. Рубі з легкістю знешкоджувала найсильніші чари мого брата. Йому, як і всім присутнім в це було важко повірити. Рідко знайдеться чарівниця, котра матиме вагомий рівень сил. А тут явна перевага над третім принцом імперії...

Рубін перемогла без особливих зусиль, без жодної подряпини, без слів. Лише нахабний вираз обличчя та грайлива посмішка, що робило її по особливому звабливою. Я чудово розумів, що це означатиме для нас двох. Рубі, хоч і являється моєю конкубіною та тепер це не матиме значення для моїх братів, котрі бажають корони. Вони не знають, що сильного мага у союзі з нульовою не отримати, лише такого самого нульового. Допоки цей факт зберігати в таємниці, надмірна увага до моєї Рубі може зіграти нам на руку.

- Неймовірно! - плеснув у долоні батько. - То як тебе звати, прекрасне створіння?

- Рубін Аваро Тіренн, ваша темність.

- Отже, ти зі світлого королівства. Невже у вас можливо розвинути такий дар, навіть не бувши пов'язаною з королівською кров'ю?

- Прошу не відносити мене та мій народ до світлих земель. Ми відокремилися і не бажаємо мати нічого спільного з королівством та королем Моллеусом.

- Я не заперечую і не підтримую, красуне. - щиро посміхнувся батько. - Мене зацікавив твій магічний потенціал. Пригадую, що Аскхар розповідав про тебе та твій нульовий народ. Ваша найцінніша здібність - знищення мороку. То правда? - здивовані вдихи люду лише набивали цінність для Рубі.

- Все вірно, таке нам під силу.

- Ха-ха! - зашкірився імператор. - Мій син дуже розумний. Він сильний воїн, чудовий стратег, вродливий Волюфернн, ще й причарував таку неймовірну жінку. Таке враження, наче ти ніде й не зникав! - звернувся до мене.

- Я і не зникав, батьку. Такою була ваша воля - відправити у світле королівство, як вісника миру. Я впорався з цим завданням, відвоював західні кордони континенту в морока та зустрів свою дорогоцінність - Рубін. - наблизився до неї та обережно взяв за руку.- Сподіваюся, імператор задоволений своїм сином?

- А як же! Я пишаюся тобою, Аскхар. Не даремно твоя мати дала тобі таке давнє ім'я, що означає - "незламний". Шкода, що вона покинула наш світ такою молодою.

- Шкода, - різко додав, - що мене не було поруч в цей момент. - Я б без роздумів перерізав горло усім тим, хто причетний до її вбивства! Про себе мовив.

- Після твого від'їзду, вона щодня ходила сумною. Можливо саме внутрішня депресія і вплинула на погіршення її здоров'я. У будь-якому випадку, смерть твоєї матері для всіх стала трагедією.

Скільки брехні в його словах? Чи був він причетний до її вбивства? Правда вилізе на поверхню, і я допоможу цьому статися. Одне не ясно... Після всього, ким ти для мене станеш, батьку?!

- ...Аскхар! - смикнула за руку Рубі, витягнувши з роздумів.

- Що скажеш сину? - перепитав батько. Я поринув у свої думки й прослухав усе, що той говорив.

- Ваша темність, дозвольте сказати. - втрутилася моя Рубі, помітивши мою розсіяність - Просто завтра день народження у мене, а його темність, Аскхар, пообіцяв увесь день провести разом. Схоже він вже вигадує, як загладити провину переді мною, і поїхати з вами на полювання. - як гарно вона викрутилася.

- Саме так, батьку. Перший обов'язок темного - дбати про свою сім'ю. Перший обов'язок правителя - дбати про свій народ. Ви з раннього дитинства повторювали ці слова.

- Чудово, що ти пам'ятаєш. Не будемо обділяти увагою твою конкубіну в такий день. Нехай їде з нами.

- Це велика честь, для нас! - схилив голову, що швиденько повторила Рубі.

Після цього ми повернулися на свої місця й бенкет продовжився. Всюди лунала весела музика, танцівниці вигиналися під ритм мелодій, за столами невимушено розмовляли темні. Атмосфера розрядилася, здавалося, свято вдалося й усі залишилися задоволені. Але це не так. Роан зник з бенкету майже одразу, як зазнав поразки. Аргус, як і решта братів, мовчки пили вино кидаючи, то зацікавлені погляди на Рубін, то злісні на мене, не надто важко здогадатися, що у них там на думці. Та мене це мало обходило.

- Не передумав? - прошепотіла моя Рубі на що отримала впевнену відповідь.

- У нас з тобою лише один шлях - вверх, до влади.

З посмішкою на обличчі я налив нам по келиху вина й випив його до дна, як і моя союзниця. Вона глянула на свого звіра Шума, таким чином спілкуючись ( що мене неймовірно бісить).

- Тоді почнемо нову забаву! - грайливо продовжила дівчина.