29. Ненависть?

"Ніхто не пояснив іще у світі

Ненависті й любові джерело,

Теплом чи злом, чи іншим чим зігріте

Котре зелом у душах проросло.

Та кожен знає, як міцніють крила,

Коли любов поселиться в душі,

А як ненависть по-живому риє,

То душі після того вже чужі.

І хоч любов – до світла то дорога,

Ненависть – різновид людського зла,

Та не було б життя таким розлогим,

Якби любов у світі лиш жила.

Бо пізнається все у порівнянні,

І меду не бува без гіркоти,

Тому й шляхи людські, складні й незнані,

Оті, котрі судилось нам пройти. "

Ганна Верес (Демиденко).

Мені не раз зносило голову через це дівчисько, та жодного разу не переходив межу дозволеного! Наскільки б сильною не була жага! То чому ж вона мені не довіряє?! Святі темні, нащо схрестили долю з такою, сповненою протиріч, дівчиною! Коли захоплює злість й звір бере верх над людським, Рубі начхати. Її не зупиняє страх. Така смілива перед ризиком смерті, проте налякана через звичайний поцілунок. Де логіка? Жінки усі такі ( а я й не помічав), чи натрапив на бракований екземпляр? - Аскхар, - глянула на мене своїми карими очима, - твої ігри далеко заходять. Ти дуже привабливий чоловік, ще й "принц"! Я вже можу плаката від щастя через такий успіх! Однак мені не один рік на землі. Ми обидвоє розуміємо що, як тільки ти застрибнеш до мого ліжка, вся ця цікавість зникне, наче сніг влітку. А жодна дівчина не хоче бути використаною!

- Хто сказав, що хочу тебе використати?! Хіба не обіцяв, щоб не трапилося, а відповідальність беру на себе. І ти не можеш бути впевненою у чомусь, поки не спробуєш.

- Ох, Аскхар... - втомлено протягнула моє ім'я. - Боюся тебе образити, та ти інакше не зрозумієш. Мені до клярсів твоя "відповідальність", вже краще без неї. Я - нульова. Єдине чого нульові бажають - свободи! А ти не зможеш мені цього дати. Твій народ дотримується давніх традицій, тобі, як імператорському сину, потрібен гарем. Жінки для темних - предмет для досягнення цілей. Хоча світлі особливо не відрізняються, - відійшла від теми. - Я не збираюся ділити чоловіка з іншими, сидіти в палаці під замком й питати дозволу над кожним своїм наступним кроком! Отож, Аскхар, якою б не була твоя істина - для мене не важливо. Ніяких романтичних стосунків між нами - НЕ БУДЕ!

Що я міг їй протиставити? Які слова варто сказати? Вона говорить про кохання, та я про нього і не думав! То чому ж цей діалог так сильно дратує? Врешті нічого кращого, як піти, не вигадав.

Відколи батько відправив сюди, моє життя було повне труднощів. Єдине, що ніколи їх не викликало - жінки! Але ж, ні! Треба було і тут накосячити! Рубін теж неймовірна! Впевнений у минулому житті вона була чоловіком! Сміливості, хоч відбавляй!

Поки блукав заплутаними стежинками королівського саду, Вітодаус попросив терміново з ним зустрітися. Ми з ним спілкувалися магічно, без посередників, через складне заклинання, котре могло поєднувати темну й світлу суть. Без вагань перемістився в його кабінет, де зазвичай він і втрачає свої молоді роки.

- Обожнюю тебе за швидкість! - зробив комплімент, його світлість. - Сідай на диван, пити щось будеш?

- Ні, швидше до справи.

- Що за голос? - насміхався засранець! - Хтось без настрою?! Рубін начаклувала?

- Віт, тебе б до навіювачів.

- Добре-добре! - посміхнувся друг. - Не буду тиснути на рану, у нас важливіші проблеми. Мій батько сказав, що клярси знищили вже дев'ять наших міст. Морок сильнішає, завтра він розмовлятиме з твоїм батьком, аби об'єднати війська та виступити разом. Якщо все пройде успішно, то через три дні нас чекатимуть воєнні дії. Скоріш за все імператор захоче повернути тебе, щоб ти очолив частину його військ . Це саме стосується мого брата.

- Після стількох років нас повернуть на Батьківщину? Неочікувано, ти так не вважаєш?

- Це не все. Нульові теж будуть брати участь у воєнних діях.

- Але вони ж не закінчили курс підготовки?

- Батько вже підписав наказ, але навіщо так поспішати? Я цього не розумію. Його план мені не зрозумілий. Тому хочу скористатися Рубі.

- Що?! - здивувався.

- Таємна нарада відбудеться завтра, після розмови з темним імператором. Там будуть всі наші генерали, отож план воєнних дій мають затвердити саме тоді. Якщо скористатися твоїми чарами, нас ніхто не бачитиме. А завдяки Рубі, ніхто нас не викриє й жодне захисне заклинання не спрацює!

- Це небезпечно, Віт. Ти й сам це розумієш. У разі чого нам обидвом життя збережуть, а от Рубі...

- Знаю. Для цього я надіну на неї талісман телепорту, котрий активізую у разі небезпеки.

- А пізніше? Якщо король вимагатиме її страти?

- То підмінимо Рубі на іншу нульову. Хто ж знатиме?

- Хитрий жук, бачу ти все продумав. Якщо твій талісман не спрацює, я підстрахую і сам перекину її до свого будиночка. Тепер план треба обговорити з Рубін. Не будемо забувати, що сьогодні вона вичерпала всі свої чари. Чи встигне відновитися до завтра, ось у чому наша головна проблема.

*******

Рубі

Мене досить скупо посвятили у небезпечний план, де моя робота грає найважливішу роль. Проте, я не мала чого нарікати. І тому що сказали вдячна. Все ж, контракт крові гарантує абсолютну покору, отож мене можна не питати, перед тим, як щось наказувати.

Минув всього один день, а чи вдасться скористатися чарами - ніхто не знає. Вітодаус розповів чому так важливо потрапити на те зібрання і я з ним згодна. Тому, як би важко не було - впораюся! Про це і заявила йому.

Вільного часу в мене вдосталь, тому вирішила використати його з користю. Як обіцяла, маю поділитися своїми знаннями з друзями. Дещо я встигла записати, але то лише крупинка інформації. На щастя, ніхто не перебивав і я, наче вчитель на лекції, спокійно думала в голос. Коли мої пояснення були геть незрозумілі, тоді хтось перепитував і вже спільними зусиллями намагалися розібратися. Моє ствердження, що у всіх нульових є магічні здібності( просто вони інші, такі що суперечать тутешній магії), добряче підбадьорило всіх.

Ми з народження відчуваємо себе неповноцінними. Особливо це помітно, коли до містечка відсилають нові накази, або проїжджають світлі, котрі не можуть не нагадати який у нас статус. Дивно, що досі не відчуваю жодної ненависті до них, лише злість та жагуче бажання довести свою вартість.

- То треба якось відчути свою магію?

- Так, Розалі, ти все правильно зрозуміла. Тільки наша магія непомітна без чужої. Ви нічого не відчуєте, якщо поблизу не буде джерела, або мороку... Він теж підійде.

- Ти вже використовувала силу на мороку? - зацікавлено спитав Торн.

- Моя магія пробудилася тоді, як клярси напали на помістя принца. Одного з них я просто розчинила у повітрі.

- Рубін, якщо ти не помиляєшся і всі ми можемо анульовувати чужу магію, то наше існування суперечить законам цього світу. - схопився за голову розумник. - З усім тим, це робить нас найнебезпечнішою зброєю Аммаларіонна.

- Торн, що за сумна інтонація! - гупнув того по плечі красунчик Зореян. - З невдах, у найнебезпечнішу зброю, чуєш різницю?! - зашкірився парубок.

- Радію за вас хлопці, але як тільки про це стане відомо, нас намагатимуться, або вбити, або використати у своїх цілях, як це відбувається з Рубі. - спокійно мовив Сіракл. - Тому перш ніж розкривати всі карти, треба майстерно опанувати чарами та зброєю. Магічно ми непереможні, а от фізично... - хмуро подивився на всіх. - Та будь-який елітний воїн може нам по дупі надавати!

- Сіракл діло говорить, - підтримала друга, - треба працювати над собою. Я принесла зачаровані талісмани, а це записки, як ними користуватися. Просити якогось мага, щоб тренував вас, поки ризиковано. На початках ці талісмани допоможуть, а пізніше я щось вигадаю.

- Нам спробувати анулювати їхню магію?

- Так, спочатку одного, а пізніше можна збільшити кількість. Я мушу йти, вранці зустрінемося.

На цьому попрощалася з друзями й побігла до кабінету Вітодауса. Чоловіки були готовими "до пригод", тому не затягували. Аскхар переніс на у замок, накинув чари невидимості й швидкими стрибками пересувалися по тінях. Я б хотіла розгледіти інтер'єр, але з такою швидкістю пересування нічого не вдалося. Врешті ми дісталися перших дверей захисту, котрі мала анулювати. На наше щастя, мої сили повернулися і я успішно знешкодила і ці двері й всю наступну систему захисту.

Досить легко діставшись тронного залу, де зараз відбувалася таємна нарада, наша компанія причаїлася у правому кутку кімнати. Аскхар вказав на двох навіювачів, котрі можуть нас викрити. Знешкодивши проблему, чоловіки могли полегшено видихнути.

З нашого місця не видно всіх членів наради, хоча це не так важливо. Нам головне чути.

- Імператор темних земель, - урочисто говорив король, і я помітила як Аскхар напружився, - Кронос Волларіон, згоден об'єднати наші війська з метою знищення спільного ворога. Наші сини повернуться додому, щоб допомогти у підготовці до війни. Підготуйте екіпаж воїнів, що супроводять принца Аскхара!

- Вітаємо, ваша світлість, з поверненням принца Мореуса.

- Вам не варто втрачати пильності, мій син надто довго був там... Гкхм! - прочистив горло. - Де плануємо зустріти морок?

- Ваша світлість, найвигідніше буде осісти в фортеці містечка Сонячне. Там і високі стіни, і річка поруч, і ліс неподалік. Для магів ідеальні умови. Ще й нульових буде видно.

- Добре, я з вами згоден. Щодо нульових, як збираєтеся їх використати? Сумніваюся, що побачивши як помруть перші, решта захоче воювати.

- Для цього нам і зручна фортеця. В їхній одяг буде вшитий талісман вибуху. Як тільки нульові опиняться на необхідних позиціях, ми запустимо механізм! Ті що за стінами фортеці розірве, а ті що всередині цього не бачитимуть.

- Їхня кров знищить клярсів і морок ослабне. - продовжив якийсь старий пердун!

- Чудово! Перейдемо до тактики регорннів...- продовжив король, а мене почало нудити від почутого!

То вони збираються зробити з нас живу вибухівку?! Всі ці тренування у помісті лише щоб замилити очі! Вони так і не знають природи нашої сили, але їм відомо, що наша кров знищує та послаблює морок! Яка гуманність! План так і називається - "ходяча вибухівка"?! Божевілля!  Хіба можна бути такими жорстокими?! І як їх земля носить?! Мене просто розривало від гніву! Наше життя для них нічого не варте! Ми, як скот... Чи гірше... Розмінна карта, котру політики розігрують без тіні сумніву, немов вони боги. Схоже тепер - я знаю що таке ненависть!