4 Аммаларіонн.

...День дзвенить — золота голубінь,
День співає — блакитна безодня…
Тільки — яблуні та голуби,
Тільки барви буяють сьогодні!

Це нічого, що небо чуже і чужа
Далечінь віє в очі...

Євген Маланюк

Ранок почався не легко... З сирени, якщо бути точною! Якась магічна штучка, котру на коридорі не чути, лише у блоках з нульовими. Нам видали воєнну уніформу світлих, але без зачарованих обладунків та шкіряних нашивок. Тобто, звичайні ганчірки, дорогого крою, на теплу та холодну погоду.

Як принц обіцяв, спершу пробіжка, а після сніданок. Правда, самого Вітодауса ніхто не бачив. Серед їжі було все необхідне для повноцінного харчування, тут не маю чого лукавити. Та й у порціях ніхто не обмежував, насолоджуйся скільки душа бажає. Головне встигнути за 30 хвилин.

Після наповненого шлунку, нам наповнювали мізки! Я б хотіла до чогось прискіпатися та не виходить. Усі лекції вів старший чоловік, якщо бути точнішою, це той самий цілитель, що лікував мене вчора. Ім'я у нього довжезне, не запам'ятала. Хоча спеціально просила його повторити. Якщо опустити цей факт, то цілитель був тямущим вчителем. Розповідав все з таким захопленням, що не можливо не слухати.

Завдяки йому я краще познайомилася зі світом у котрому живу. Те що планета має ім'я Аммаларіонн - знаю. Тут зазвичай помірний клімат, однак місцями трапляються посушливі території, або засніжені, де температура ніколи не міняється. Один величезний океан Бріус, і три материки. Ксаал - на півдні, де правлять світлі. Рирс - на півночі, зараз захоплений клярсами. Ерід - на заході, належить темним. Ще безліч островів, де живуть різноманітні істоти. Найбільший серед них і в додачу найменш відомий знаходиться на сході - острів Фрим.

Якщо вдатися у деталі, то Ксаал - земля роннів, якщо дослівно. Раса дуже красивих людей, наділених світлими витоками магії,. як правило. Проте, з кожного правила є своє виключення.

Особливість роннів - здатність примножувати магічний резерв у міру дорослішання.Така собі індивідуальна еволюція. Існує п'ять ступенів цієї "еволюції". Починаючи з роннів, як найслабших і найчисельніших мешканців Ксаалу. Другий ступінь - "Горнн", зі стабільним резервом магії (у королів діти народжуються вже з другим рівнем), третя - "Регорнн", так звані благородні, основна бойова сила нашого королівства. Четверта і дуже складна - "Норегорнн", щоб стати правителем потрібна ця щабель. І остання, найрідкісніша та наймогутніша - "Нокрегорнн", за всю історію таких світлих було дуже мало. Сьогодні, тільки у короля світлих така ступінь.

Ерід - імперія темних. Тут живуть люди з тваринними інстинктами, силою, швидкістю, виносливістю, трапляється і подобою звіра. Тільки у них є свої соціальні статуси й відмінності. Фернни - нижчий клас, зовні схожі на людей, але з деякими дефектами... Як хвіст, кігті, роги, ікла і т.п. Вони набагато сильніші роннів, іноді й горннів, але живуть " у проміжній формі" і не можуть перетворитися у повноцінного звіра.. У цьому світі вони виконують роль слуг. Думаю, їм живеться у рази важче ніж нам...

Вище стоять "Люфернни", це благородні. Виглядають як люди, але зі звіром всередині. Дуже жорстокі, нахабні й конфліктні особистості ( так розповідають світлі).. Вершки темних - "Волюфернни", з їхньої мови перекладається "правителі". Для них відкриті три подоби: людина, тварина і демон. Правда, щоб користуватися останньою, вони вкорочують собі віку. Велика сила передбачає високу ціну.

Ще є такі істоти як Фріми. Вони відносяться до темних, але по суті ближче до Клярсів. Не руйнують всесвіт, але їдять живих істот... Будь-яких живих істот... Фе! Судячи з картинок, зовнішньо схожі на демонічну подобу волюфернів. Величезні тварюки з гострими зубами, кігтями, а ще великими крилами. Якщо зустрілися з таким, то краще тікати, поки вас не з'їли. І це все, що про них відомо.

Останні залишили мене не байдужою. З одного боку, серце переповнювалося жахом! Боюся уявити, що накоїть один фрім з містом нульових. Хоча, цікавість до таких таємничих істот не менша, ніж страх.

Отож, лекція тривалістю чотири години - закінчилася!

- Що там далі у програмі? - запитала.

- Наче принц мав проводити тренування зі зброєю, - відповів Зореян.

- Думаєш, принц вміє мечем махати? - посміхнувся Сіракл.

- Якщо принц, то вміє. Ми ж лише з лекції, хіба забули? У нього мінімум стадія регорнн. А над нею треба попотіти.

- З чого ти так впевнена, Рубі?

- А ти очі бачив? У благородних вони яскраво блакитні, у королівських осіб майже фіолетові.

- І? - не вгамовувався Сіракл.

- І у принца фіолетові! - гаркнула на того. - А ось і він, до речі.

Третій вже чекав на нас позаду свого помістя, посеред зелених просторів скошеної трави. (Схоже тут має бути сад, або щось у цьому роді, бо території багато, а росте сама трава,)

- Хто тримав раніше меч, або іншу зброю? - після короткого привітання, одразу почав світлий. Звісно, серед нульових не знаю таких, аби ніколи зі зброєю не бавилися. Наше містечко обмежене у розвагах, того діти вигадують їх собі самі. Меч, лук, сокира, найпопулярніші забавки у нас. Не дивно, що всі присутні підняли руку. - Дуже добре! - вигукнув принц. Станьте у пари та покажіть що вмієте!

За кілька секунд перед кожним з'явився дерев'яний меч, котрий і став зброєю. Розалі першою кинулася у мій бік, щоб надавати дружніх тумаків, однак Сіракл перегородив тій шлях:

- Нє-нє, бери Зореяна, чи ще когось, а з Рубі я потанцюю!

Блондиночка невдоволено хмикнула, та перечити не стала. Сіракл добряк, але переходити шлях цьому чоловіку не раджу...

- Ну що, Рубін? Готова пострибати?

- Завжди готова, лише пам'ятай де ми! Не варто виділятися.

- Знаю! - перший замах. - Не хвилюйся, люба. - другий.

Сіракл продовжував махати мечем, а я ухилялася зі всіх сил! Цей бродячий пес дуже добре володіє усіма видами зброї, котрі тільки знаю. Його батько світлий, погрався з матір'ю, а коли вона завагітніла одразу відрікся від обидвох. Тому з дитинства Сіракл ненавидить світлих і все що з ними пов'язане. Більшість того, що вмію зараз я перейняла у нього!

- Чому вирішив поборотися зі мною? - відбивши кілька його атак, запитала.

- Бо з тобою найцікавіше! Ти непередбачувана, Рубі! - з азартом вигукнув й знову завдав нових ударів.

Я підхопила його запальну хвилю і трохи веселіше відбивалася. Потім ми помінялися ролями й вже я робила неочікувані випади, а Сіракл намагався передбачити мої дії. Ми так занурилися у двобій, що не помітила, як пара хижих очей зацікавлено спостерігала...

...Темний посміхався, бо нарешті натрапив на щось цікаве у цьому чужому королівстві світлих...