Мар'яна Доля

— Привіт, рада знати, що Ви погодилися на участь у моєму проекті ;)

— Привіт! Можна на "ти".

— Гаразд :), тоді без затягувань, починаймо: У тебе на Літнеті вказано несправжні ініціали. Це правда?

— Так, я взяла собі псевдонім Мар'яна Доля.

— А чому? Не хотілося, щоб інші тебе впізнали? Чи через щось інше?

— У мене він з'явився ще до приходу на Літнет. Я працюю в газеті, де часом публікувала і свої художні твори, і, щоб відмежувати публіцистику від віршів чи оповідок, підписувала останні псевдонімом. А коли вирішила зареєструватися на Літнет – то за інерцією і там вказала псевдонім. Але більшість моїх знайомих і так знають, що це я))

— Он як, цікаво, певно, в газеті працювати )
Скільки тобі років і з якого віку ти почала писати перші книги?

— Мені нещодавно виповнилося сорок. Пишу давно. Ще з дитинства – вірші, казки й оповідання. Але першу "серйозну" книгу написала, коли мені було трохи за двадцять.

— Ого, то в тебе стаж нічогенький ), мені обов'язково доведеться заглянути до твоїх книг, щоб перевірити його рівень ;)
Звідки ти? Кілька слів про рідну місцину.

— Родом я з міста Тетієва, що на Київщині. Це невелике містечко, але я його дуже люблю. Для мене воно овіяне певною містикою та таємницями. В планах навіть маю написати книгу про історію свого міста, але не звичайну, а якусь особливу.. ну, я люблю різні загадки та незвичайні речі))

— Впевнена, що тобі цікаво там )), і читачі чекатимуть на таку історію )))
Як ти дізналася про Літнет і які в тебе було перші враження про нього?

— Дізналася з реклами у Фейсбуці, коли торік було оголошено конкурс "Сучасна Попелюшка". планувала в ньому взяти участь, зареєструвалася, але.. не склалося. Вдруге прийшла сюди у червні 2019-го, так що, виходить, маю вже невеличкий ювілей – півроку активної "писанини". За цей час познайомилася з багатьма талановитими людьми, прочитала безліч цікавих книг, знайшла тут нових читачів, чому безмежно рада.

— Справді, чудовий ювілейчик )), адже підписників у тебе за цей час назбиралося доволі багато )
Чому ти навчилася за час перебування на Літнеті?

— Літнет мене навчив, у першу чергу, організованості. Тому що раніше я могла писати уривками, робити довгі паузи, вичікуючи, коли прийде натхнення. А зараз розумієш, що читачі чекають на продовження книги, а їх у мене в роботі відразу декілька. Тому привчилася писати щодня, навіть коли не маю достатньо часу. А ще читачі та колеги-автори допомагають удосконалювати вже написані твори, дають поради, підкидають нові ідеї. Така робота в режимі он-лайн дуже мені подобається, і я шкодую, що не прийшла до цього раніше.

— Це надзвичайно хороші здобуття ), мені б так навчитися, щоб щодня писати, а не коли натхнення є :)
Чи брала ти участь у тутешніх конкурсах?

— Як кажуть, звичка виробляється за двадцять один день)) У мене десь так і було. Тепер жодного дня не проходить, щоб хоча б трохи не написати. І, звичайно ж, конкурси добре мотивують. Я брала участь у конкурсі на кращий твір детективного жанру "Сучасний Шерлок", правда, призового місця не посіла, але це була перша моя проба пера в цьому жанрі, і мені сподобався сам процес. А ось зовсім нещодавно закінчився челендж "Літературний листопад", учасники якого мали завдання написати впродовж місяця твір або його частину обсягом у 250 тисяч знаків. Мені це вдалося зробити (загалом, написала й більше, бо в роботі мала одразу кілька творів, але брав участь у челенджі мій роман-фентезі "Повітряний замок"). Скажу зразу – було складно, бо часу катастрофічно бракувало, але я ще раз довела собі, що коли поставити перед собою мету і наполегливо до неї йти – все вийде!

— Круто ))), кажу так, бо сама не змогла б в такий термін вкластися, як у "Літературному листопаді" ;)
Що тебе дратує і що подобається на цій літературній платформі?

— Подобається сама її зручність – вона досить функціональна і продумана, тут приємно як читати, так і викладати свої твори. Дуже гарний підібрався авторський колектив, знайшла серед них чимало друзів та однодумців. Подобається, що адміністрація завжди швидко реагує на запитання та звернення, проводить різні акції та челенджі. Щодо того, що дратує... Не дуже радує, коли зустрічаю твори, написані з помилками або "на скору руку", коли автор женеться за кількістю на шкоду якості. Тут уже спрацьовує мій "внутрішній перфекціоніст", бо сама свої книги завжди ретельно вичитую, та навіть після того, як вони завершені, все одно час від часу переглядаю і вношу нові правки.

— Щодо "внутрішнього перфекціоніста", в мене він є також. І тут головне, як ти його сприймаєш. Адже він може бути як шкідником, так і помічником :)
Які б інновації ти ввела на Літнет?

— Навіть не знаю, мене все зараз влаштовує)) Можливо, трохи засмучуюся через те, що деякі жанри перебувають у більш вигідному становищі (наприклад любовні романи, еротика). Часто бачу рекламу саме таких книг, а інші лишаються "в прольоті", хоча в інших жанрах теж є багато гідних уваги творів. Але розумію, що, передусім, Літнет – комерційний сайт, тож його організатори концентруються на тому, що має найвищий попит.

— Справді, це трохи несправедливо, бо інші жанри також потребують уваги :)
Коли найбільше любиш писати і що тебе надихає?

— Зазвичай пишу у будь-яку вільну хвилину, я не потребую якоїсь спеціальної атмосфери для творчості. Але особливо люблю вечір і ранок, коли мої домашні вже (або ще) сплять і не відволікають мене від праці))
Надихають на творчість книги улюблених авторів, гарна музика, прогулянки на природі.

— До слова, а які в тебе є улюблені автори на Літнеті?