Про нову релігію

— Скажи, що, на твій погляд, змінилося в людях з моменту твоєї смерті?

— Я не бачу жодних змін у людстві, — відповів Кроулі, примружуючи очі. — Люди стали гіршими. Ви тупієте і повертаєтесь у дитинство. Складається враження, що світ збожеволів. У мій час вистачало божевільних, але у вашому — через одного. Тоді я думав, що з часом пелена омани спадатиме, але ви створюєте нові ідоли і ще примітивніші релігії. Раніше релігія лише отупляла людину, а тепер ви, з психопатичним запалом, вклоняєтесь новим "богам". Ваш світ — це суспільство божевільних, особливо серед тих, хто при владі.

— Але що ж, на твою думку, ця нова релігія?

— Ви ж самі її бачите, — мовив він із презирливою гримасою. — Ви називаєте її телебаченням. Це ваш новий "бог", який керує вами й диктує, як жити. Прогрес? Так, це саме той прогрес, який гірший за всі вигадані релігії. Ви вклоняєтесь йому, і воно розповідає, чого ви маєте боятися, кого ненавидіти і як марнувати свій час. Людство з такими темпами незабаром зникне.

— А все ж, якби ти міг дати пораду людям, що б ти сказав?

— Я вже все казав і писав. Але хто з вас вчитався в мої слова? Якби ви хоч трохи спробували думати, то, можливо, все було б не так сумно. Ви розділили науку і магію, ніби вони несумісні, замість того щоб побачити їх єдність. У цьому й ваша хвороба. Магія — це суть природи, а наука — спостереження за нею. Ви відвернулися від природи й зробили науку догмою, гіршою за будь-яку релігію. Усе ваше "прагнення до прогресу" — це виживання і розмноження, як у тарганів. І навіть це звучить образливо для комах, бо вони принаймні мають мету.

— Але ж є розвиток, відкриття, прогрес. Чому ти настільки похмурий?

— Це ілюзія прогресу. Все, що ви створили, зводиться до трьох речей. Перше — засоби самознищення. Ви одержимі цим, і це ваш головний "прорив". Друге — споживання й жадоба збагачення, ніби ви збираєтесь жити вічно, хоча навіть про власних дітей не думаєте. І третє — розваги. Чим тупіша розвага, тим популярніша. Ви не читаєте, не створюєте нічого вартісного. Освіта й наука цікавлять вас лише тоді, коли це служить вашим "трьом монстрам".

— Гаразд, відкладімо сучасність. Розкажи про себе. Те, що про тебе відомо, — правда чи вигадки?

— Брехні більше, ніж вигадок, — Кроулі на мить опустив очі, ніби пригадуючи щось болісне. — Вигадки я ще можу пробачити, але брехню... Люди завжди боялися правди. Брехня, обман, лицемірство — ось ваші справжні боги. Диявол здається невинним школярем поруч із вами. За життя мене називали сатаністом. І що я робив? Сміявся їм у вічі. У мої часи заповідь "Не вбий" ще мала значення, але смерть єретика приймали як норму. А тепер єретик — майже святий, а заповідь перетворилася на "Вбий, і чим жорстокіше, тим краще". То хто з нас сатаніст?

— Ти сердитий, коли дивишся на цей світ?

— Звісно, сердитий, — сказав Кроулі, стискаючи губи. — Я залишив стільки знань, стільки можливостей для дослідження магії. Я відкрив нові шляхи для майбутніх магів, створив Таро Тота. І що? Ви продовжуєте триматися за середньовічні методи! Це смішно і сумно водночас. Ви заглядаєте в темряву, але боїтесь її зрозуміти. Над Таро Тота я працював понад п’ять років. У ньому стільки глибин, стільки шляхів для дослідження. Але що ви робите? Ворожите, як базарні бабки. Це ганьба для розуму.