Пройшло три дні після того інтерв'ю 1 жовтня. І як кожен (майже кожен) дивувався коли бачив свої лиця в газеті! Так-так, вам не почулося! Виявляється, жінка-репортер зробила статтю на першій шпальті про учнів, які усіма силами намагалися довести що інтернет може служити на добро. Подивимось реакцію усіх?
_Захара_
- Ого... треба буде якось історію з цим вигадати...
_Ауріка_
- Вау! Треба буде дітям в студії похвалитися..-
_Арсен_
- ... Окей. Хай буде-
_Анна_
- Вау! Круто! Треба подрузі написати...-
_ Ілаш_
* Знав про це з самого початку, тому ніяк не зміг відреагувати*
_Анастасія_
- Що сказати, круто! Треба в сторіс виставити...-
_ Ярош_
- Серйозно? Хм... Потім друзям покажу...-
“ Діти інтернету.
01.09.2022 семеро з Львівських шкіл були вибрані для інтерв’ю. Темою “допиту” був інтернет, адже це річ без якої ми на цей день не можемо обійтись. Хоч зараз це важливо, деякі люди ( а особливо літні) всеодно не хочуть сприймати це як реальність. Про це я й балакала з дітьми. На мою думку вони праві і довели це.
“- Інтернет потужне джерело. Може всяке бути. - моя фраза
- Так, воно велике, але чи небезпечне та страшне, як старше покоління каже?”
Фраза одної дівчинки. з якою тепер цілком погоджуюсь. як із тими ввнизу:
“- Ну... подумаймо: чого може сидіти дитина в гаджетах: з нудьги. А чому їй нудно? Бо нудно гратися самому. А чому він сам? , Тому що немає друзів, адже він соромиться. А батьки? Найчастіше вони зайняті: працюють, готують прибирають. Гуляти? Не має часу. На вихідних? Ні, в нас прибирання всього дому. Читати книги? По перше: звісно, не завжди, але батьки не дають тобі купляти те що ти хочеш. По друге: ти живеш в сірому світі, ти не бачиш ту картинку, іскру життя в книгах як деякі. Залишається лише одне, добре вам відоме. Ось і все. Повторюю - а чи варто винити в дитину що вона день і ніч в інтернеті? “