-Ярош Сидорук?
Коротко видихнувши, Ярош відчинив дерев'яні двері, пофарбовані в червоний.
- Добрий день. Сідайте, прошу.
- Дякую.
- З вашого дозволу почнемо. Можна знімати?
- Так, мені все одно.
- Чудово Тоді перше, базове запитання - що для вас інтернет?
- Мережа з багатьма можливостями. Багато функцій, сайтів і всього такого.
- Зрозуміло. А скільки ви приблизно сидите в телефоні, якщо не секрет?
- Зазвичай недовго. Думаю годину-півтори.
- Зрозуміло! Ви, певно, найменше сидите з усіх кого я це питала. Чим ви займаєтесь весь день?
- Всього по трішки. Можу годинку погуляти, посидіти з молодшим братом, попікнікувати з друзями... багато чого.
- Окей... тобто ти людина що любить провести життя весело, я так розумію?
- Так, є таке.
- Добре. А як що до твого одягу? Звідки ти береш ідеї для нарядів?
- Час від часу мама, час від часу друзі, проте найчастіше це якийсь одяг що нагадує мені про улюблений серіал.
- Тобто це косплей?
- Ну я б не сказав би так... це більше просто копіювання стилю.
- Добре, зрозуміла. А як ти ставишся до дітей в інтернеті?
- Якщо ви про тих які всім грублять та пишуть погані слова, то що сказати.. якщо їх недостатньо добре вихвали батьки, то вже тільки життя зможе. Інших варіантів боюсь немає. А тих хто просто сидить, то не думаю що це кінець світу. Звісно, багато батьків кажуть по типу "а ось коли ми були маленькими то в нас такого не було" але на мою думку це неправильно.
- Чому?
-Тому, що сама ця фраза має на увазі під собою нестачу чогось в батьків. Саме оце "а от у нас..". Це викликає як мінімум дискомфорт в дитини, ніби вона не така в поганому сенсі. Що вона робить щось не так. Що вона погана. До того ж нагадує знущання, особливо якщо її трішки змінити. " А от ми правильно гралися не тощо ти". Звучить зовсім по різному, але сенс один і той самий.
- Дякую за таке докладне пояснення. Наступне запитання - Чи б поставив би ти ліміт майбутній дитині?
- Певен, деякі казали що залежить... але тут я не знаю. Якщо ставити ліміт, тому що дитина занадто сидить в телефоні. А щоб вона менше сиділа в телефоні треба відволікти. А відволікти її можна чимось цікавішим за телефон. Наприклад зоопарк, парк атракціонів, та й навіть просто в парку зробити пікнік.
- Як чудово! Останнє запитання - вам же 17, правильно? Які у вас плани на майбутнє? чи пов'язані вони з інтернетом?
- Так. Думаю так. Я хочу стати або артдизайнером онлайн, або програмістом. Хоча точно ще не знаю.
- Зрозуміло. Тоді удачі! Хорошого дня!