Інтерв'ю Арсена

Пройшло ще п'ять, а може й більше хвилин.  Оскільки час тягнувся довго, Арсен вирішив поглянути на всіх учнів.  Окрім нього було ще двоє хлопців. Один з них був весь в чорному. Певно, юнак  думає, що виглядає скромно і багато  водночас, проте на думку Арсена виглядало це трішки дурнувато, але  не тому, що не так як у всіх, а, тому що було багато косяків - скоріш усього він збирався на швидку. Ще одного, здається, звали Ілаш.

- Це ж треба було так дитину назвати - майже про себе промимрив Арсен Цікаво. йог в школі лавашем не називають?

  До того ж з каштановим та дивними  очима. Певно він думав що такий погляд наведе трішки загрозливого вигляду, проте насправді це виглядало більше смішно ніж страшно. 

- о, прийшла дівчинка з допиту - тихо прокоментував паузу свого перегляду.

- Наступний Арсен... 

- Іду.

Хлопець встав зі зручного місця на трибуні й ліниво потягнувся. 

Зайшовши в залу він мовчки всівся за крісло.

- Попрошу швидко. Засиджуватись довго тут я не дуже хочу.

- Домовились. Знімати можна? Добре, тоді пройдемось швидко. Що для тебе інтернет?

- Велика мережа з тисячма часом дурних людей. Якщо ви за те що інтернет поганий, то знайте - такі люди як ви його поганим і зробили.

- Добре... Як ти думаєш: чи можливо повністю вчитися онлайн?

- О, то в нас ту тут карантин значить. Залежить від людини.

- Окей... Що на твою думку варто заборонити в інтернеті?

-  Все непристойне, що розповсюджує не правдиву інформацію та певно жорстоке.

- Як ти ставишся до дитини в інтернеті? Може якісь навіть поради?

- Нехай буде обережна та нікому не довіряє.

- Який ти дав би ліміт своїй дитині, якби вона була?

- Якщо я з нею буду проводити достатньо часу, то ліміт їй або ому буде не потрібний. Тому нуль.

- Чи нормально на твою думку те що зараз все буквально переходить на онлайн?

- Думаю не так це й погано, але все-таки треба мати папірні версії, якщо це звісно серйозно но та можливо.

- Добре. Дякую за відповіді! Будь лас...

- До побачення.