Інтерв'ю Ауріки

Пройшло десь п’ять хвилин від того часу, як почали всіх по черзі запускати. Перша дівчина вийшла. Ауріка забула ім’я кожного, проте не сильно приймалася цим - знайомств вона тут все одно не хотіла.

- Наступна Ауріка Худчко.

Дівчинка максимально байдужо вийшла до дверей що вели в іншу кімнату. Там сиділа на вигляд мила жінка років 30-35 років. 

- Почнемо? Не проти якщо ми будемо знімати?

- Мені все одно.

- От і чудово, тоді перше запитання - на твою думку, чи ти залежна від інтернету?

- Мені здається що наразі кожен залежний. Зараз багато що проходить через онлайн, особливо після карантину.

- Зрозуміло. А скільки приблизно часу ти проводиш в телефоні?

- Думаю години дві максимум. Просто зазвичай з самого ранку я йду на уроки, а після них я проводжу заняття малювання для дітей в одній студії недалеко від нас. Тому прихожу  додому під вечерю.

- Круто, що сказати. Скільки тобі років нагадай?

- 14

- А під час карантину, який ти згадувала ти працювала онлайн чи взагалі не працювала?

- Мало, але час від часу виходила в зум, але старалася робити багато відео на повторення різних тем.

- Круто.  А як ти ставишся до дітей в інтернеті? Чи може інтернет бути для них небезпечним?

- Як поглянути. Звісно, якщо лізти на невідомі сайти та даркнети, то, ясна річ, що небезпека є, але якщо ти просто включиш онлайн фільм на сайті з тобою нічого не станеться. 

- Інтернет потужне джерело. Може всяке бути.

- Так, воно велике, але чи небезпечне та страшне, як старше покоління каже? 

- Хм. Як раз про це ми й балакаємо. давай наступне запитання: як ти ставишся до дітей які проводять буквально весь день за комп'ютером планшетом та телефоном? Чи це нормально на твою думку?

- Звісно, це не дуже нормально. Дитина пізнає  світ через комп'ютер, але я не думаю що потрібно одразу бігти й сварити дітей.

- Чому?

- Ну... подумаймо: чого може сидіти дитина в гаджетах: з нудьги. А чому їй нудно? Бо нудно гратися самому. А чому він сам? , Тому що немає друзів, адже він соромиться. А батьки? Найчастіше вони зайняті: працюють, готують прибирають. Гуляти? Не має часу. На вихідних? Ні, в нас прибирання всього дому. Читати книги? По перше: звісно, не завжди, але батьки не дають тобі купляти те що ти хочеш. По друге: ти живеш в сірому світі, ти не бачиш ту картинку, іскру життя в книгах як деякі. Залишається лише одне, добре вам відоме. Ось і все. Повторюю - а чи варто винити в дитину що вона день і ніч в інтернеті?

- Ух, щось ми заговорились. Дуже сильна та впевнена промова, дякую! Попрошу вийти та дати вільне місце наступному або наступній. Хорошого дня.

- І вам.

Знову включивши байдужу маску лиця Ауріка вийшла з кабінету.