Інтерв'ю Захари

- Добрий день

Захара максимально просто привіталась з операторами та всіма в кімнаті, максимально намагаючись не сміятися - чомусь такі ситуації завжди викликали в неї сміх. Напевно вона просто перечитала літератури -“ щоб не плакать я сміялась”.

- Добрий ранок, Захаро Діденко. - голубі очі привітно кліпнули.

-  Вам теж - кивнула діва жінці, яка зручно всілась у кріслі.

- Не проти якщо ми будемо записувати? Ну добре - після коротко кивку вона показала жест рукою, мовляв “продовжуйте”. 

- Ну тоді почнемо. На твою думку, чи ти залежна від гаджетів або інтернету?

- Не думаю що можу сказати точно. Залежність доволі розмитий синдром, проте я можу провести без нього свій день або два, якщо багато пригод. 

- Зрозуміло… дозволь запитати, а скільки в середньому за день ти проводиш в екрані?

- Думаю години 2-3 - не більше.

- Добре. На що ти найчастіше витрачаєш час в інтернеті?

- Останнім часом я почала читати старі народні твори. Сама не знаю чому, але воно все-таки варте - цікаво що українці раніше писали. А книги я найчастіше дивлюсь онлайн, оскільки їх не треба купляти, до того ж якщо не сподобалась, то просто закриваєш її. 

- Ну так. Наскільки я знаю тобі 15. В тебе є якісь мрії чи плани на майбутнє? Може хочеш стати кимось?

- Думаю стану письменником. Не треба кудись виходити, за три роки онлайн наберу аудиторію і все буде добре.

- Зрозуміла тебе. Тобто ти вже пишеш на якійсь платформі?

- Зараз заготовлюю твори, а десь на початку зими планую починати публікувати.

- Зрозуміло. Я ти пишеш на комп'ютері чи може на папері або інших гаджетах?

- Я найчастіше придумую все на папері, а пишу вже на комп'ютері.

- Окей. А що на рахунок соціальних мереж? Ведеш їх?

- Так, хоча б не сказала що дуже часто.

- Добре. Ближче до суті: як ти ставишся до інтернету? Що це для тебе?

- Для мене це великий потік різної  інформації який багато підлітків не використовують оскільки хотіли б їхні батьки. І тут залежить тільки від людини. Короткий приклад: можна підготуватися до самостійної чи контрольної за допомогою інтернету, а можна просто списати за допомогою того самого інтернету. Хоча, мені здається що списана робота це теж робота, адже щоб списати треба знайти відповіді, зробити все так щоб вчитель не побачив. Це теж труд.

- А якщо списати в однокласника?

- Тоді вже напевно ні. Звісно, є різні випадки, але якщо це проти волі самого однокласника, то ні. Тут вже зачіпаються права іншої людини. В нас найчастіше вчитель ставить двійку обом і це вже підстава людини.

- А як що до інтернету як способу комунікації?

- Тут на мою думку так само. Можна познайомитись як з хорошою людиною, так і з поганою, тут як пощастить.

- А якщо попадеш на погану? Як робити, щоб ти був не обдуреним?

- Тут тільки вчитися. Думаю для дітей які з народження вчаться перемикати свої мультики навчаться не вестись на анонімів. Якщо ні, то тут вже тільки досвід.

- Добре. Дякую за знайомство, ти вільна на сьогодні.

- До побачення!

- Хорошого дня!