Інтерв’ю з Олексієм Деканем

DARK знову стукає у ваші двері, щоб представити нове інтерв'ю з Олексієм Деканем.

Олексій Декань — український письменник, сценарист, перекладач і графічний дизайнер, автор десятків книг, який сміливо експериментує з жанрами — від наукової фантастики та фентезі до містики, горору й трилерів.

Окрім літературної діяльності, він працює у сфері дизайну, самостійно займається оформленням власних книжок і має багаторічний досвід створення творчих проєктів. У його доробку — десятки виданих книг, а також сценарні роботи та англомовні видання.

У цьому інтерв'ю Олексій розповідає про свій творчий шлях, жанрові експерименти, письменницькі кризи, роботу над сценаріями, натхнення, дисципліну та ділиться порадами для авторів-початківців.

────── ✦ ──────

ІНТЕРВ'Ю

Ви працюєте одразу в кількох сферах: письменництво, переклад, дизайн, сценаристика. Що для Вас стало першою справжньою творчою любов'ю і як усе починалося?

Воно якось завжди йшло паралельно. Ще в дитинстві мріяв про те, щоб або стати письменником, або графічним дизайнером. Одними художніми текстами, на жаль, зараз багато не заробиш, тому більшу частину часу приділяю саме роботі з дизайном. Але тут є свої плюси: я особисто займаюся оформленням, чи підбираю власну команду для такого проєкту, тому завжди маю повний контроль над фінальним виглядом своїх книг.

Що стосується літератури та того, як усе починалося. Звичайна історія: писати почав ще в дитинстві, у 20 років викинув купу рукописів на смітник, поставив крапку в цій справі. Але вже через 10 років знову почав писати і з того часу маю пару десятків виданих книг.

Ви пишете у різних жанрах — від наукової фантастики та фентезі до містики й трилерів. Що Вас приваблює у такій жанровій різноманітності?

У кожного жанру є свій читач. Я ж хочу познайомитися з ними усіма, тому майже кожен свій новий рукопис намагаюся писати в жанрі, з яким раніше не працював. Хочу, щоб мене пам'ятали за цікаві історії, а не за те, що я все життя йшов по одній кимось протоптаній стежці. Тим паче, мої улюблені автори, такі як Кінг, Бредбері, Маккамон, теж працювали в різних жанрах і не переставали експериментувати.

Але якщо бути чесним із собою, то я, звісно, завжди тяжію до різних піджанрів фантастики, тому при будь-якій нагоді намагаюся повернути історію саме на ці колії.

Чи відчуваєте Ви, що кожен жанр дозволяє говорити з читачем про різні речі, чи для Вас усі історії насамперед про людину?

Звісно, кожна історія — це у першу чергу про людину, про її емоції, біль, зростання, чи, навпаки, — деградацію. Але й жанри — це набагато більше, ніж декорації та певний антураж. Деякі історії саме тому і працюють і закохують в себе читачів, бо відбувається виграшне комбо: герой, конфлікт та сетінг. І іноді саме жанр надає історії тієї необхідної фарби. Деякі історії будуть однаково цікаві, навіть якщо їх переписати в іншому жанрі. А деякі одразу помруть, бо можуть існувати тільки в межах конкретного сетінгу.

З читачем можна говорити про різне навіть в межах одного жанру. Подібні творчі експерименти — це більше мій особистий челендж: пробувати нове, експериментувати, ламати шаблони.

Тільки за останній рік у мене вийшло декілька книг: збірка поезії, наукова фантастика, ретро-горор. І ще готується перевидання мешапу, підліткового екшену та пригодницького фентезі. Поки що читач мене терпить за подібні вибрики, за що йому великий уклін.

Ви також працюєте над сценаріями до кінофільмів. Чим, на Вашу думку, принципово відрізняється написання роману від створення сценарію?

На жаль, з початку повномасштабного вторгнення мої сценарні проєкти обірвалися, так само, як і всі перемовини з приводу екранізацій деяких із моїх книг. Причини зрозуміли, і фінансувати подібні речі набагато важче, ніж видати книгу.

Різниця між романом і сценарієм колосальна. Але різниця між сценаристом та літератором може бути зовсім непомітною, бо дуже часто це все одна й та сама людина в різному амплуа. Знаю відомих сценаристів, які видали першу книгу і не розуміють, як її промотувати. Сам був письменником, якому довелося декілька місяців інтенсивно навчатися, як будувати структуру сценарію, і це був не легкий челенж. Особливо коли ти думаєш, що вже все знаєш і розумієш, до того моменту, коли тобі потрібно розбити цікаву історію на необхідний хронометраж, прибрати всі красномовні описи локацій та думки героїв.

Якщо хочете дійсно спробувати себе в ролі сценариста, напишіть нескладну п'єсу на декілька дійових осіб. І потім попросіть ваших знайомих чи родичів її відіграти. Якщо вони під час репетиції один одного не повбивають, то вітаю, ви вже сценарист-початківець.

Ви пишете українською та англійською мовами. Чи змінюється Ваше творче мислення залежно від мови, якою створюється текст?

Писати чи перекладати мої книги англійською – це теж був певною мірою експеримент. У мене дуже багато англомовних друзів, які постійно спонукали мене зайнятися адаптацією моїх книг. Я присвятив цьому проєкту декілька років, подивився на настрої іноземної аудиторії, спробував встромити носа на ринок, про який я майже нічого не знаю. Потім вирішив взяти невеличку паузу, поки не знайду замотивованого літ-агента, який погодиться просувати мої тексти за кордоном. Деякі мої друковані англомовні книги все ще можна замовити на Амазоні.