Інтерв'ю з Кирилом Тесленко

────── ✦ ──────

Для інтерв'ю у DARK український письменник Кирило Тесленко поділився історією свого творчого шляху, розповів про дебютний роман, участь у масштабних літературних проєктах та досвід самвидаву.

Кирило Тесленко — український письменник, автор романів, оповідань та учасник численних літературних проєктів і колективних збірок. Попри відносно недавній старт публічної літературної діяльності, він уже встиг долучитися до багатьох творчих ініціатив, а також стати одним із учасників видання, яке встановило два Національні рекорди України. У своїх творах автор поєднує динамічний сюжет, пригодницькі мотиви, містичні елементи та гострі емоції, створюючи історії, що захоплюють читачів з перших сторінок.

Книги Кирила Тесленка можна прочитати на платформах Букнет та Аркуш, а також придбати друковані видання через Instagram автора.

Букнет: Кирило Тесленко
Аркуш: Кирило Тесленко
Instagram: kdteslenko

────── ✦ ──────

ІНТЕРВ'Ю

Ви почали писати ще у дев'ять років. Коли зрозуміли, що література для Вас — це вже не просто хобі, а справа, якій хочеться присвятити себе?

— Це був кінець 2023 року, коли я закінчив свій роман і дав почитати його близьким людям, зокрема дружині. Саме вони надихнули мене опублікувати книгу. Також вплинув фактор війни, коли я зрозумів, що якщо є якісь плани та бажання, не варто затягувати з їхньою реалізацією. З цього моменту я почав більш активну літературну діяльність, яка до того була «в стіл».

За короткий час Ви взяли участь у багатьох колективних збірках і літературних проєктах. Який із цих досвідів найбільше вплинув на Ваше становлення як письменника?

— Ох, кожна подія внесла свій вплив на мене як на письменника. Збірок уже понад десять. Усі були особливими та цікавими, але наразі можу виділити видавничу майстерню Pantheon. Вони видають книги та альманахи. Зокрема, я брав участь у чотирьох їхніх проєктах. Саме з ними я друкував свій перший роман. Тому для мене як автора це був особливий і важливий досвід. Вони роблять вагомий внесок у розвиток літератури, і я дуже вдячний їм за це.

Щодо інших проєктів, то повторюся: у кожному є своя особливість, яка вплинула на мене. Це і участь у КК, і збірка, що встановила два національні рекорди, та інші круті проєкти.

Ви стали одним з учасників збірки, яка встановила два Національні рекорди України. Що для Вас означає бути частиною такого досягнення?

— Це була перша подія, у якій я взяв участь як автор. Коли побачив анонс, одразу відчув, що потрібно скористатися шансом і не пропустити таку можливість. Це дуже крута подія, яка показала, наскільки багато в нас талановитих письменників і письменниць. Бути частиною цього рекорду для мене — велика честь. Можу лише побажати ще більше проєктів національного рівня.

Ваш дебютний роман «Острів» поєднує трилер і екшн. Як виникла ідея цієї історії та чи були моменти, коли сюжет кардинально змінювався вже під час роботи?

— Одного дня мені захотілося написати історію про змагання на виживання за умови, що учасники будуть із різних країн.

Увесь 2023 рік у мене пішов на написання роману. Найбільшим «мозковим штурмом» було питання: з яких саме країн будуть учасники?

Сюжет не змінювався, адже книга поділена на дві частини: знайомство з учасниками та події на острові. Єдине, що я змінив після завершення роботи, — це дві країни, які були у першому варіанті роману через особливості регіону.

У збірці «Ті самі історії...» кожне оповідання має власну ілюстрацію. Чому для Вас було важливо приділити таку увагу саме візуальній складовій книги?

— Хотів, щоб у неї була своя особливість. Щоб читачі могли зрозуміти за атмосферою ілюстрації на обкладинці, який це жанр. Спочатку була ідея, щоб для кожного оповідання працював окремий ілюстратор, але через технічні моменти їх вийшло трохи менше.

Лише на створення ілюстрацій пішло близько чотирьох місяців — від пошуку до фінального результату. Це було непросто, але результатом я задоволений.

Якби Вам довелося обрати лише одне оповідання зі збірки, яке найкраще характеризує Вас як автора, яке б це було і чому?

— Точно «Зміна».

Це історія про айтішника, який давно хотів спробувати себе у письменництві. Поштовхом стало звільнення з проєктів. Через певні обставини, частково містичні, він опиняється на нагородженні «Коронації слова».

Ви пройшли весь шлях самвидаву самостійно. Який етап цього процесу виявився найскладнішим, а який приніс найбільше задоволення?